#Онлайн-курс зоології хребетних
61 materials
V. Reptilia sensu lato-03. Практика#06. Порівняльна анатомія рептилій
Матеріали з порівняльної анатомії рептилій, які розглядаються на практичних заняттях
IV. Amphibia sensu lato-04. Практика#05. Порівняльна анатомія амфібій
Матеріали з порівняльної анатомії амфібій, які розглядаються на практичних заняттях
III. Pisces-05. Практика#04. Порівняльна анатомія кісткових риб
Матеріали з порівняльної анатомії кісткових риб, які розглядаються на практичних заняттях
II. Acraniata, Tunicata, Agnatha-03. Практика#02. Порівняльна анатомія міног
Клас Petromyzontida — Міноги: матеріали для розгляду на практичних заняттях
II. Acraniata, Tunicata, Agnatha-02. Практика#01. Порівняльна анатомія безхребетних хордових
Матеріали для розгляду на практичних заняттях представників підтипу Безчерепні та підтипу Покривники
III. Pisces-03. Практика#03. Порівняльна анатомія хрящових риб
Матеріали з порівняльної анатомії хрящових риб, які розглядаються на практичних заняттях
II. Acraniata, Tunicata, Agnatha-01. Лекція#03. Архаїчні групи хордових
Архаїчні групи хордових: безчерепні, покривники, безщелепні
I. Vertebrates Zoology-02. Лекція#02. Тип Chordata, його походження та особливості
Походження та особливості типу Хордові
I. Vertebrates Zoology-01. Лекція#01. Зоологія хребетних та її коротка історія
Вступна лекція з курсу зоології хребетних
I. Vertebrates Zoology-03. Екзаменаційні питання
Кожен білет складається з 6 питань: 2 обов'язкових питання за екзаменаційними темами (питання про ссавців + питання на узагальнення) і 4 додаткових питання за темами, що розглядаються у семестрі (по питанню на тему: для тих, хто не здавав усно теми …
I. Vertebrates Zoology-05. Вимоги до навчально-дослідницьких робіт студентів на навчально-польовій практиці
Важливою частиною навчально-польової практики з зоології хребетних, що проводиться після закінчення ІІ курсу, є так звані НДРС (навчально-дослідницькі роботи студентів). Тут надано опис того, як вони виконуються і яким вимогам мають відповідати
IV. Amphibia sensu lato-10. Ряд Anura — Безхвості. Частини IV та V — Microhylidae, Ranidae та близькі родини
Третя та остання частина систематичного опису безхвостих амфібій
V. Reptilia sensu lato-06. Rhynchocephalia + Ящірки-I
Rhynchocephalia + Ящірки-I
V. Reptilia sensu lato-08. Ящірки-III (Iguania)
Тут розглянуто останню групу ящірок
IV. Amphibia sensu lato-13. Батрахофауна Харківської області: Pelophylax esculentus complex — Гібридогенний комплекс зелених жаб
Огляд представників гібридогенного Pelophylax esculentus complex у Харківській області (і, загалом, у Сіверсько-Донецькому центрі різноманіття зелених жаб)
IV. Amphibia sensu lato-12. Батрахофауна Харківської області і околиць біостанції (крім зелених жаб)
Огляд амфібій Харківської області (за виключенням зелених жаб, яким присвячено окрему сторінку)
IV. Amphibia sensu lato-11. Батрахо- та герпетофауна Харківської області: огляд
Фрагмент методички для проведення польової практики з зоології (з невеликими змінами). Частина, що стосується рептилій, написана переважно О.І. Зіненко, а що стосується амфібій — більшою мірою Д.А. Шабановим. Атемасова Т. А., Влащенко А. С., Гончаров Г.Л., Зіненко ...
VI. Клас Aves-03. Система сучасних птахів
Сучасна система птахів (основне джерело — www.worldbirdnames.org )
IV. Amphibia sensu lato-02. Походження лягвоподібної форми тіла і деякі особливості Anura
Найбільша група амфібій — ряд Безхвості — відрізняється характерним синдромом (стійким поєднанням) морфологічних ознак. Що визначило цей синдром — лягвоподібну форму тіла?
IV. Amphibia sensu lato-03. Життєвий цикл та нерест ліссамфібій
Ключем до розуміння особливостей способу життя сучасних ліссамфібій є їх життєвий цикл. Тут він показаний на прикладі деяких амфібій Харківської області. На жаль, особливості життєвого циклу ліссамфібій роблять їх і особливо уразливими. Крім іншого, ці особливості важливі для...