Статья
Весна-2015. Нерест серых жаб и кое-что еще
Очередной, шестнадцатый по счету сезон мечения серых жаб на Иськовом пруду в Гайдарах...
Весна цього року розвивалася незвично. Ще два тижні тому було досить тепло і вовсю цвіли первоцвіти (ось тут це добре видно). Але безхвості на нерест не вийшли (знали, напевно, чим це закінчиться). А закінчилося різким похолоданням, снігом і сильним вітром. Зате на три дні великодніх свят припало різке потепління, сонячні і прямо-таки спекотні дні. Наступний будній день зустрів похмурим небом, холодним вітром і краплями, що зривалися... Тим ціннішими були три святкових теплих дні.
Вітер, що обрушився під час холодів, повалив безліч дерев. Ось лише на невеликій ділянці дороги, що тягнеться вздовж верхів’я Іськового ставу, за ці два тижні впали, перегородивши дорогу, два стовбури. Ми спробували відтягнути один з них, щоб відкрити проїзд...
...але нічим хорошим це не закінчилося. Повалене дерево вигиналося, але не поверталося, і не ламалося
Довелося відчіпляти трос і об’їжджати перекриту ділянку поверху!
Так чи інакше, доїхали! І це — перша наша жаба цього року. Самець, чекає самку на дні на шляхах її ймовірного підходу
З дна піднімаються водоростеві плівки. Вони залишаються там, де пройшов я або хтось інший. Мабуть, від яскравого світла на них накопичилися бульбашки кисню, але для того, щоб вони відірвалися і спливли, потрібне якесь зовнішнє збурення...
У суботу, 11-го квітня, нерест лише починався. Переважна більшість пар метати ікру ще не почала. Оцініть гру відображень від очерету!
У ці три теплих дні активними були всі гади. Ми бачили сірих ропух, зелених жаб (і P. ridibundus, і, дещо меншою мірою — P. esculentus), гостромордих жаб, часничниць, квакш, чули жерлянок. В активному стані вужі, гадюки Нікольського і прудкі ящірки. Загалом, майже вся батрахо- і герпетофауна
Пари, що зустрілися, переміщуються по поверхні ставу і під водою. Стискаючи самку в амплексусі, самець сприяє дозріванню ікри. Через якийсь час (іноді — більше, ніж через добу) почнеться нерест
Самці, що залишилися без самок, намагаються виправити становище і шукають самок. Хтось — із засідки, хтось — в активних пошуках
Типова ситуація: один самець бачить іншого і намагається взяти його в амплексус. Другий самець у такий момент здатний розвернутися і спробувати обхопити першого. Закінчується короткою боротьбою, що супроводжується криками звільнення; після неї розчаровані самці не розпливуться в різні сторони
Складніше доводиться самцям, на самку якого претендують загарбники. У багатьох місцях ставу йде напружена боротьба
Нападники намагаються протиснутися між самкою і другим самцем. Самець, що захищається, притискається до самки і відпихає нападника ногами
Тут нападник майже переміг. Попередній самець ледь-ледь дотягується до самки. Скоро він залишиться не при справах
Ну а це — неспецифічний амплексус. Самець часничниці намагається утримати самця сірої жаби
Це — та робота, заради якої ми приїхали. Шістнадцятий рік поспіль проводиться робота з мічення сірих ропух і обліку повернення старих міток
А.В. вирішив зробити кілька "підводних" фотографій, використовуючи акваріум
Ось пара сірих ропух під водою...
А це — пара часничниць
На Коряковому яру нересту сірих ропух не видно. За останні пару десятиліть цей став сильно обмілів і збіднів
Ранок наступного дня почався з пташиних пісень. Це вільшанка!
Великий (!) строкатий дятел біля дупла
Шпак, який чомусь довго і нерухомо сидів у лісі
Анемона жовтецева
Повзик
За півтори ранкові години біля нашого дому я спіймав трьох гадюк! Попередній рік був мишачий, і гадюки, здається, значно підняли свою чисельність
Випустив цих гадюк я на віддалі від біостанції. Нема чого їм робити там, де буде натовп студентів, та ще, до того ж, і мої діти. Ці фотографії зроблені вранці наступного дня: гадюкам холодно
Вони неквапливо уповзають з дороги в ліс на новому для себе місці
На такій же дорозі гріється денне павине око. Воно то "загоряється", розсуваючи крила, то "вимикається", складаючи їх
Тут були бобри. А з самого цього заплавного озера (розташованого під схилом гори, на якій стоїть локатор), долинає хор жерлянок, квакш, часничниць і гостромордих жаб
Зяблик
А це вже третій теплий день. У верхів’ях ставу — безліч самотніх самців, трохи далі — нерестовий котел, де вовсю йде нерест
Ось пара, що витягує шнур ікри
На нерестовому котлі — звалище. Десь там, всередині, суперпривабна самка...
Поля кладок гостромордих жаб. Кожен комок — кладка однієї самки
На мілководді нерестяться часничниці
На купині — гніздо крижня. Я не помітив його, підійшов близько і сполохнув. Постарався здалека сфотографувати гніздо і старався більше не підходити до цього місця
На іншій такій же купині гріється вуж
Суха трава і сухі кістки на березі
Кляті пали! Коли я збирався повертатися зі ставу на станцію, повз проїхала машина. Твердої впевненості ні, але багато шансів, що безліч осередків загоряння сухої трави вздовж ґрунтових доріг — наслідок цієї поїздки. Осередків було стільки, що боротися з ними поодинці не мало сенсу
Купки землі, викинутої дощовими червами, показують, що на дорозі, що йде по схилу, навантаження на ґрунт розподіляється нерівномірно
Неприємне відчуття — йти з околиць національного парку, нічого не роблячи з приводу підпалів трави. Схоже, тут ситуація така: спочатку потрібно перемогти підпали в головах людей, а вже потім — гасити їх на місцевості. Зараз все просто: що не спалять сьогодні, буде спалено завтра
