Несколько фото из-под Дворца спорта. 22 февраля 2014

Кілька фотографій з мітингу під Палацом спорту 22 лютого 2014. Під егідою Кернеса та Добкіна тут планували оголосити про відокремлення Східної України. Не склалося. А Харків таки піднімається...

Поряд з майданчиком, на якому збирався «Євромайдан» - «Беркут» з автоматами. Через якийсь час вони завантажилися в автобус і від'їхали трохи далі. Ще через якийсь час - забралися назовсім.

Досить тривалий період очікування

Обличчя напружені... Той, у темних окулярах з інтелектуальним обличчям, умовляв оточуючих, що агресивніші, не кричати «Смерть ворогам!», щоб не напружувати харків'ян, наляканих жахами про «бандерівців»

Рушили!

Бачите, яке слово написано на чорно-червоному прапорі?

Колона рухається Московським проспектом

Начебто не міліція, а цивільні. Але стоять якось, як на роботі

Збоку стоять групки похмурих людей

Сприйняття колони «місцевими»

Усі (!) машини, повз які проходила колона, були забезпечені агітаційною продукцією

Усі напружено озиралися на дахи. Ні, там не снайпери, там фотографи...

У людей вирують пристрасті, а небо залишається небом...

Треба сказати, що під час руху від станції метро до Палацу спорту відбулася певна трансформація сприйняття. Я їхав на мітинг, всерйоз побоюючись провокацій. Очевидно, що їх готували. Ми бачили людей, яких привезли для чогось подібного, а один мій співробітник, якого я зустрів, розповідав, що бачив, як розбирали склад з держаками від лопат. Кримінальна фантазія п. Кернеса мала породити щось подібне. Я, власне, і поїхав на мітинг, оцінюючи, що щось подібне можливе. Чесно зізнався друзям, яких там зустрів, що в разі небезпеки буду піклуватися насамперед про мінімізацію збитків.

А потім якась темна хмара, що висіла в емоційній сфері, почала розсмоктуватися. Тут зіграли свою роль два фактори. Перший: людей виявилося по-справжньому багато. Другий: новини з Києва. Стало ясно, що провокатори не ризикнуть нариватися. Вони ж гранично боягузливі, насправді. Ну, загалом так ситуація і розвивається.

Невже можна дозволити собі сподіватися?

Вийшли до Палацу спорту. Тут був мітинг, на який зганяли бюджетників. Вони вже майже всі розбіглися, залишилося зовсім небагато

Бідні міліціонери! Уявіть собі: виходили на чергування при ВО міністра Захарченка, а закінчували вже при ВО міністра Авакові!

Поряд з Палацом спорту зупинилися. Людей з мегафонами не чути, інтернет працює погано. Інформаційний голод, що переривається новинами, які пробігають від людини до людини: «Спікер Ради - Турчинов!». «Прийнято рішення про арешт Кернеса та Добкіна!». «По Межигір'ю водять екскурсії та збирають з Дніпра папери таємної бухгалтерії!», «ВО міністра внутрішніх справ - Аваков!» Кожна хвиля новини зустрічається тріумфуванням

Міліція відділяє мітинг від основного заходу і від бюджетників. Але стоять спокійно

З нами - людина-павук!

Стало ясно, що свою роль мітинг виконав, і я поїхав додому. А життя триває. Ось чоловік торгує пролісками. Побачив, що я його фотографую - відвернувся.

...Що не кажіть, важливо змінити не персоналії, важливо змінити правила гри!