БиоСтатистика — 06. Тема 4 (продолжение). Множественные сравнения
Одна из важнейших проблем, связанных со статистических анализом, является проблема множественных сравнений. Сколько ошибок сделано от непонимания этой проблемы!
←
Д.А. Шабанов, М.А. Кравченко. Статистичний аналіз даних у зоології та екології
→
Тема 4. Порівняння вибірок
Тема 4 (продовження). Множинні порівняння
Тема 4 (продовження). Непараметричні критерії для порівняння вибірок
Біостатистика-05
Біостатистика-06
Біостатистика-07
4.5. Проблема множинних порівнянь
У пункті 4.2. ми порівняли самців і самок зелених жаб із файлом Pelophylax_example.sta за довжиною їх тіла. Проте у цьому файлі наведені результати вимірювань ще за шістьма морфометричними ознаками. Порівняти самців і самок можна не лише за всіма семома (включно з довжиною тіла) морфометричними ознаками одночасно. Разом із цими вимірами доцільно розглянути також різноманітні індекси — часткові відношення одних замірів до інших. Скільки їх можна обчислити на основі цих даних, щоб не розглядати одну й ту ж пару ознак двічі? Шість замірів можна поділити на довжину тіла, п’ять — на перший із цих шести тощо. Таким чином, можна обчислити 6 + 5 + 4 + 3 + 2 + 1 = 21 індекс.
Додамо до файлу Pelophylax_example.sta ще 21 стовпець. Найпростіший спосіб зробити це — двічі клацнути мишкою по сірому полю за межами стовпців (праворуч від змінної Cs на рис. 4.5.1). Природно, працює й спосіб Vars / Add.
Рис. 4.5.1. Подвійний клац по полю праворуч від стовпців відкрив вікно для додавання рядків і стовпців. У вікні Add variables треба вказати потрібну кількість стовпців
Для доданих стовпців треба вказати назви та задати формули, за якими вони будуть обчислюватися. Зручніше це зробити у вікні All Specs (Vars / All Specs).
4.7. Коригування на множинні порівняння
Як же слід діяти, щоб не прийти до хибних висновків? Найпростіший спосіб — використовувати коригування Бонферроні, запропоноване італійським математиком Карло Еміліо Бонферроні. Коригування Бонферроні дуже просто обчислити. Потрібно визначити загальну кількість розглядаємих статистичних гіпотез (виборів між нульовою й альтернативною гіпотезою), яку можна позначити як m. Для кожного з цих порівнянь слід використовувати не рівень статистичної значущості α, який був прийнятий для єдиночних порівнянь, а частку від його ділення на кількість гіпотез: α/m. У розглянутому прикладі це означає, що в якості критичного рівня статистичної значущості треба прийняти не 0,05, а 0,05/100 = 0,0005. Як ви розумієте, у цьому випадку у розглянутих нами прикладах статистично значущих відмінностей не виявиться.
При досить великій кількості множинних порівнянь застосування коригування Бонферроні має суттєвий недолік. Знижуючи критичний рівень статистичної значущості, ми підвищуємо ймовірність здійснити статистичну помилку II роду — прийняти нульову гіпотезу, коли вірна альтернативна.
Більш адекватним (хоча й дещо складнішим у реалізації) є метод, який найпростіше описати, процитувавши блог r-analytics.
«Для подолання проблем, пов’язаних із низькою потужністю методу Бонферроні, у 1978 р. Стур Хольм (Holm 1978) запропонував набагато потужнішу його модифікацію (часто цей метод називають ще методом Хольма-Бонферроні). Цей модифікований метод ґрунтується на алгоритмі, що включає такі кроки:
Початкові P-значення впорядковано за зростанням: p(1) ≤ p(2) ≤ … ≤ p(m). Ці P-значення відповідають перевіряємим гіпотезам H(1), H(2), …, H(m).
Якщо p(1) ≥ α/m, усі нульові гіпотези H(1), H(2), …, H(m) приймаються, і процедура зупиняється. Інакше слід відкинути гіпотезу H(1) і продовжити.
Якщо p(2) ≥ α/(m − 1), нульові гіпотези H(2), H(3), …, H(m) приймаються, і процедура зупиняється. Інакше гіпотезу H(2) відкинути, і процедура продовжується.
…
Якщо p(m) ≥ α, нульова гіпотеза H(m) приймається, і процедура зупиняється.
Описану процедуру називають сходовою (англ. step-down): вона починається з найменшого P-значення в впорядкованому ряду і послідовно «спускається» вниз до більших значень. На кожному кроці відповідне значення p(i) порівнюється зі скоригованим рівнем значущості α/(m − i + 1)».
(остання формула в цитованому джерелі містить помилку; тут ця помилка виправлена; крім того, імовірно, правильнішим є українське написання прізвища автора «Хольм», а не «Холм».)
Приклад реалізації процедури Хольма-Бонферроні засобами Statistica наведено на рис. 4.5.8. У цьому прикладі проведено 11 порівнянь із використанням певного непараметричного тесту. Обчислені рівні статистичної значущості (p) занесено до стовпця US_UB і впорядковано за зростанням. У стовпці i_US_UB проставлено порядкові номери цих порівнянь. У стовпці a_US_UB обчислено критичні значення для кожного з цих порівнянь. Нарешті, у рядок формул стовпця Holm_US_UP вписано вираз, який набуває значення 1, якщо зареєстрований ефект слід вважати статистично значущим, і 0, якщо результат вважається статистично незначущим. Бачимо, що відмінності, зареєстровані в порівняннях під номерами 7, 8 і 9, були б визнані статистично значущими, якби кожне з цих порівнянь було єдиночним, а ті самі відмінності слід вважати статистично незначущими, якщо ми проводимо одночасно 11 порівнянь і використовуємо процедуру Хольма-Бонферроні.
Рис. 4.7.1. Реалізація процедури Хольма-Бонферроні засобами Statistica
Слід особливо підкреслити, що проблема множинних порівнянь стосується не лише порівняння вибірок, а й усіх випадків множинного застосування статистичних критеріїв. Щоб переконатися в цьому, можна спробувати визначити кореляцію між усіма можливими парами ознак із експериментального файлу, створеного у попередньому пункті. Результат буде таким самим...
Якими б методами ви не користувалися, якщо ви проводите одночасно кілька статистичних тестів, ви маєте використовувати коригування на множинні порівняння!