Экология: биология взаимодействия. 6.20. (дополнение) Биологические особенности человека
Итак, человек «сделан» со многими недостатками. Их устранение затормозилось: носители биологических дефектов могут выживать и оставлять потомство благодаря культурным приспособлениям. Серьезной проблемой стало возрастание в результате успехов медицины числа носителей более или менее с...
Українська мова (найновіша версія) / Українська мова
6.19. (доповнення) Механізм поведінки людини як результат еволюції механізму поведінки інших тварин
Д. Шабанов, М. Кравченко. Екологія: біологія взаємодії
Розділ 6. Екологія людини та охорона природи
6.21. (доповнення) Основні етапи антропогенезу
6.20. (доповнення) Біологічні особливості людини
На які спеціальності медичного інституту найважче потрапити? На гінекологію, стоматологію та хірургію. Фахівці цих галузей є найбільш затребуваними, оскільки забезпечують функціонування систем, що перебудовувалися на останніх етапах біологічної еволюції людини. Для інтенсифікації культурного успадкування був необхідний гнучкий, перепрограмований мозок, а для його розміщення — об'ємистий череп. Перебудови розвитку відбуваються в еволюції за рахунок дії регуляторів, що гальмують одні частини системи, яка розвивається, та прискорюють інші. У ході еволюції людини розвиток лицьової частини загальмувався, а мозкової — прискорився. У лицьовому черепі виникли диспропорції, внаслідок яких з'явився підборіддя (анатоми і фізіологи довго намагалися встановити функції цієї частини тіла). Ріст основи нижньої щелепи виявився врегульованим краще і загальмувався менше, ніж частина, що несе зуби! На жаль, внаслідок цих перебудов розвиток зубів виявився суттєво розрегульованим, що призвело до різкого зростання частоти їхніх хвороб. Зі збільшенням розміру головного мозку та черепа серйозно ускладнилися пологи. Перехід до прямоходіння призвів до того, що таз, який прикривав органи черевної порожнини з боків, став чашоподібним, підтримуючи їх знизу. Внаслідок цього вихід з тазу став вужчим, а пологи — ще тяжчими. Вертикальне положення хребта призвело до зміни навантажень, що діють на нього. Частково їх компенсують вигини хребта, що виникають у міру розвитку опорної системи; але хребет усе одно є джерелом багатьох проблем зі здоров'ям. Мабуть, защемлення тих чи інших нервів нерідко є справжньою причиною багатьох хвороб.
Отже, людина «зроблена» з багатьма недоліками. Їх усунення загальмувалося: носії біологічних дефектів можуть виживати та залишати нащадків завдяки культурним пристосуванням. Серйозною проблемою стало зростання внаслідок успіхів медицини числа носіїв більш чи менш серйозних аномалій.
Необхідність продовження періоду сприйнятливості до культурного успадкування призвела до затримки дорослішання людини та подовження її дитинства. Людина не може народжуватися з готовою структурою нейронних мереж головного мозку: вона має сформувати її в ході взаємодії з навколишнім середовищем та іншими людьми. Природно, у цьому процесі дуже важлива і роль спадкової компоненти. Мабуть, ті чи інші спадкові задатки можуть суттєво змінювати здатність мозку до навчання. Прикладом може бути синдром Тернера — генетична аномалія, при якій хворі мають лише одну статеву хромосому (жіночу) та розвиваються як низькорослі безплідні жінки. Психічний розвиток таких хворих нормальний, але з характерним порушенням просторового мислення. Порушення функціонування мозку виявляється доволі специфічним!
До речі, людям притаманна й ще одна дивовижна біологічна особливість. Людина — єдина постійно сексуальна тварина. Розмноження інших тварин тим чи іншим способом приурочене до певного проміжку часу. Так, для ссавців характерний естральний репродуктивний цикл самиць. При ньому в момент овуляції (виходу яйцеклітини), тобто тоді, коли самиця здатна завагітніти, відбувається еструс (течка), що супроводжується відторгненням епітелію матки та характерними виділеннями. Ці зовнішні прояви служать сигналом для самців, стимулюючи боротьбу за статевого партнера та спаровування. Людині притаманний менструальний цикл, при якому овуляція відбувається приховано, між менструаціями. Озброєні сучасним знанням люди розраховують момент овуляції (наприклад, з метою контрацепції) і помиляються! Всупереч структурі цінностей сучасного суспільства, біологічне завдання організму — залишити нащадків. Менструальний цикл змушує самця (тобто чоловіка) регулярно вступати в сексуальні стосунки із самицею (жінкою), «ловлячи» момент, коли вона здатна завагітніти. Отже, він має постійно жити з нею!
Наразі важко однозначно сказати, на якому етапі еволюції людини виникла ця ознака, але зрозумілий її тісний зв'язок зі створенням відносно стійкої сім'ї — соціальної структури, що створює сприятливі умови для культурного успадкування.
Раз самець турбується про нащадків жінки, з якою він живе разом, він має забезпечити, щоб це були його нащадки (чоловіки, що вирощують чужих дітей, залишають менше своїх нащадків і зникають з популяції). Отже, він має запобігти її зв'язку з іншими чоловіками! Для жінки подружня зрада біологічно допустима, адже вона в будь-якому разі виховуватиме свою дитину. Якщо сторонній батько дитини життєздатніший за постійного співмешканця, це лише підвищить шанси дитини на виживання. Та й для чоловіка зв'язок на стороні цілком прийнятний. Його біологічні витрати на дитину невеликі (не те що у жінки!). Якщо крім дітей, що виховуються з постійною партнеркою, він матиме нащадків «на стороні», його внесок у прийдешні покоління лише зросте. Саме тому в суспільствах, де домінують чоловіки, стійким є подвійний моральний стандарт: зрада жінки — це ганьба, а чоловіка — витівка або доблесть.
Додаткові матеріали:
Колонка: Подвійна мораль
Колонка: Навіщо жінкам бути красивими?
Колонка: Нагорода за красу
Колонка: Стратегії, яких ми не усвідомлюємо
Колонка: Мозок як інадаптація
6.19. (доповнення) Механізм поведінки людини як результат еволюції механізму поведінки інших тварин
Д. Шабанов, М. Кравченко. Екологія: біологія взаємодії
Розділ 6. Екологія людини та охорона природи
6.21. (доповнення) Основні етапи антропогенезу