Экология: биология взаимодействия. 1.06. Подходы к изучению биосистем
Биологию можно делить на части в трех относительно независимых измерениях: с одной стороны — по объекту изучения (зоология, ботаника, микробиология и др.), с другой — по методу (молекулярная биология, биохимия, генетика и т.д.), и с третьей — по подходу, определяющему рассматрив...
Українська мова (найновіша версія) / російська версія (оновлення припинено)
1.05. Рівні організації біосистем
Д. Шабанов, М. Кравченко. Екологія: біологія взаємодії
Розділ 1. Екологія і біосистеми, які вона вивчає
1.07. Регуляція біосистем
1.06. Підходи до вивчення біосистем
Я вважаю, що пізнати частину без пізнання цілого так само неможливо, як пізнати ціле без знання його частин.
Блез Паскаль
Біологію можна поділяти на частини у трьох відносно незалежних вимірах (рис. 1.6.1): з одного боку — за об'єктом вивчення (зоологія, ботаніка, мікробіологія та ін.), з другого — за методом (молекулярна біологія, біохімія, генетика тощо), і з третього — за підходом, що визначає розглянуті проблеми: морфологічним (який описує структури), фізіологічним (який описує процеси), екологічним (який описує зв'язок із середовищем) та еволюційно-історичним (який описує передісторію системи). Розгляд структури, функції, призначення (відносин із середовищем) і передісторії — чотири взаємопов'язані, але незвідні одне до одного напрями вивчення будь-якої системи. Пояснювальна цінність екології полягає в тому, що вона дає відповіді на запитання «для чого?», а в поєднанні з еволюційно-історичним підходом — «чому?» (а не «що?» і «як?»).
Рис. 1.6.1. Різні способи поділу біології на галузі
З цього погляду стає зрозуміло, що екологічний підхід може бути застосований не лише для вивчення систем, які традиційно розглядаються в межах екології (від організму до біосфери), а й будь-яких інших систем. Екологічний розгляд мітохондрії передбачає вивчення її призначення та взаємодії з внутрішньоклітинним оточенням. Загалом порядок основних підходів відповідає логіці дослідження будь-якого об'єкта. Зазвичай вивчення починається з опису морфології (як і з чого це зроблено), переходить до фізіології (як це працює), а потім — до екології (для чого це потрібно) та еволюції (чому так).
Морфологічне вивчення біосистем є більшою мірою редукціоністським, тобто таким, що переносить увагу від властивостей системи до властивостей її частин (лат. reductio — повернення, відсування назад). Щоб описати якусь складну структуру, потрібно розрізати її на частини... Фізіологічний підхід є частково редукціоністським, а частково — холістичним, тобто таким, що розглядає систему як ціле (грец. holos — цілий). Причина переходу до холізму полягає в тому, що вивчення функцій часто потребує цілісного розгляду об'єкта, урахування взаємодії його частин. Екологічний підхід за своєю суттю — холістичний, причому досліджувана система розглядається не просто як ціле, а і як частина системи вищого рівня. Нарешті, еволюційно-історичний підхід неминуче вписує досліджуваний об'єкт у широку перспективу. Еволюційно-екологічний підхід можна розглядати як щось взаємопов'язане; саме він відкриває можливості розуміння особливостей об'єкта (див. пункт 1.13).
Українська / Русский
1.05. Рівні організації біосистем
Д. Шабанов, М. Кравченко. Екологія: біологія взаємодії
Розділ 1. Екологія і біосистеми, які вона вивчає
1.07. Регуляція біосистем