Экология: биология взаимодействия. 5.03. Собственно экологические классификации экологических факторов

Українська мова (найновіша версія) / Російська мова (оновлення припинено)

5.02. Класифікація факторів середовища за їхнім походженням

Д. Шабанов, М. Кравченко. Екологія: біологія взаємодії
Розділ 5. Аутекологія та основи середовищезнавства

5.05. Субсередовища та адаптації до них

5.03. Власне екологічні класифікації екологічних факторів
У попередньому пункті розглянуто класифікацію факторів середовища за їхнім походженням (фізичною природою). Як ви розумієте, у багатьох випадках потрібні зовсім інші класифікації, що відображають роль факторів для розглянутих організмів. Одна з найважливіших таких класифікацій, причому застосовна саме до екологічних факторів, — поділ факторів на умови та ресурси (фр. ressource — допоміжний засіб). Ресурси споживаються організмами і при цьому витрачаються та вичерпуються, а умови впливають на організми, нерідко змінюються ними, але не витрачаються і не можуть бути вичерпані. Ресурсам відповідають певні кількості, які зменшуються в результаті життєдіяльності організму.
Фактори не є умовами та ресурсами самі по собі, вони є такими лише для конкретних організмів. Так, сонячне світло є умовою для людини і ресурсом для рослин, що ростуть поруч із нею. Рослини конкурують за цей ресурс, затінюючи одна одну. У напівтемряві під кронами густого лісу можна переконатися, що цей ресурс можна значною мірою вичерпати: на землі і на нижніх частинах стовбурів дерев у такому лісі можна зустріти лише найтіньовитриваліші рослини.
Ще дивовижніше, що один і той самий фактор для одного й того ж організму в одному діапазоні значень може бути умовою, а в іншому — ресурсом! Наприклад, на бідних на азот ґрунтах нітрати є важливим ресурсом для рослин, адже без надходження азоту рослини не можуть синтезувати власні амінокислоти та інші азотовмісні сполуки. А що буде, якщо збільшувати кількість солей азоту в ґрунті? Після певної концентрації солей азоту стане більш ніж достатньо. При подальшому зростанні концентрації солей азотної кислоти вони почнуть чинити несприятливий вплив на обмін речовин рослини. Нарешті, після якогось рівня надлишок солей у ґрунті утруднить надходження води в коріння (через високий осмотичний тиск ґрунтового розчину). В останньому випадку зрозуміло, що вміст нітратів у ґрунті став умовою, причому несприятливою. Однак задумаймося: ми розглядали дію на рослину одного фактора чи різних? З фізичної точки зору — одного: солей азотної кислоти в ґрунтовому розчині. З екологічної точки зору (з точки зору впливу на рослини) — різних: джерела азотного живлення (ресурсу) та фактора засолення ґрунтів (умови).
Для організмів-фотосинтетиків (рослин, ціанобактерій та ін.) найважливішим ресурсом є сонячне світло. Саме його енергія забезпечує існування переважної частини біомаси на нашій планеті. Однак бактерії-хемосинтетики успішно проводять різноманітні окислювально-відновні реакції (наприклад, окислюють водень, сірководень, Fe2+ до Fe3+) там, де знаходять зони контакту між речовинами-відновниками та речовинами-окислювачами. Створені автотрофами органічні сполуки є джерелами речовини та енергії для гетеротрофів.
Другою найважливішою для живих організмів групою ресурсів є різноманітні хімічні елементи — біогени. До них належать приблизно половина із 54 елементів, що зустрічаються в природі. Крім того, для організмів, що утворюють земні екосистеми, надзвичайно важливою є наявність у середовищі води, вуглекислого газу, кисню, вільного простору, а також інших організмів. Найважливіші умови, що найбільшою мірою впливають на екосистеми, — температура, вологість повітря, pH, солоність, течія та різні забруднювачі.
Можливі й інші класифікації екологічних факторів (у вузькому сенсі цього поняття, що відрізняється від факторів середовища). Наприклад, за їхньою важливістю для організмів фактори можна поділити на реквізити (лат. requisitum — необхідне) — обов'язкові фактори, без яких неможливе існування організмів, та аксесуари (фр. accessoire — допоміжні деталі) — фактори, дія яких не є життєво необхідною. Мабуть, читач працює з цим текстом, перебуваючи в якомусь приміщенні. Наявність у повітрі достатньої кількості кисню є при цьому реквізитом, а естетичне оздоблення стін — аксесуаром.
Не всі реквізити виявляються для організму однаково важливими. Серед них можна виділити лімітуючі фактори. Лімітуючим називається фактор, невеликі зміни якого чинять найбільший вплив на розглянуті організми і який у силу цього визначає межу їхньому розвитку або поширенню (докладніше — див. 5.6. та 5.7.).
Зважаючи на сказане, при описі конкретної ситуації фактори можна поділити на сприятливі, лімітуючі та несуттєві.
Різні класифікації відносин між видами, які теж можна включити до числа екологічних факторів, ми розглянемо під час вивчення популяційної екології. Крім того, для популяційної екології важливим є поділ факторів на залежні від щільності популяції та незалежні від щільності популяції (або, що те саме, фактори-регулятори та фактори-модифікатори).
Додаткові матеріали:
Навчальна модель: Екологічні фактори

5.02. Класифікація факторів середовища за їхнім походженням

Д. Шабанов, М. Кравченко. Екологія: біологія взаємодії
Розділ 5. Аутекологія та основи середовищезнавства

5.04. Субсередовища та адаптації до них