Вопросы (Алексея Хрулева) и ответы (не только ему)

[Перенесений сюди з листа аргумент, що належить Олексію Хрульову]Отже, аргумент 1, назвемо його «Інтенсивність еволюції».
==============================
Спочатку поміркую, а потім зроблю висновки. Зміни виду в процесі еволюції складаються із змін у генотипі окремих особин: вдалі залишаються в нащадках, невдалі зникають, оскільки особина не дає потомства. Отже, частота появи вдалої мутації в популяції пропорційна частоті народження особин. Наприклад, якщо вдалі мутації з'являються 1 раз на 100 народжених особин, то в популяції з 1000 особин за 20 поколінь мутація з'явиться (1/100) * 1000 * 20 = 200 разів. Назвемо це «інтенсивністю еволюції» виду, тобто чим більше особин у популяції і чим менший час до народження потомства, тим ВИЩА «інтенсивність еволюції» виду. Це достатньо очевидне міркування. Тепер дивимося, як воно узгоджується із загальновідомими фактами. Порівняємо «інтенсивність еволюції» двох тварин: мишей і слонів. Миша може дати потомство у віці 3 місяці, а слон — у 16 років. Отже, частота зміни поколінь у мишей у 64 рази більша. Порівняємо ще сумарну кількість особин. Дуже грубо припущу, що мишей у 10000 разів більше (як отримав: маса миші у 100000 разів менша, значить на тій самій ареалі можуть харчуватися у стільки ж разів більше мишей, ніж слонів. Зменшую це число у 10 разів, щоб отримати нижню оцінку). Підсумовуючи, отримуємо, що частота появи мутацій у мишей більша, ніж у слонів, у стільки разів: 64 * 10000 = 640 000. Вважається, що ссавці з'явилися ~200 млн. років тому. Значить, якщо слонам цього часу вистачило, щоб еволюціонувати від якогось спільного предка, то мишам вистачило б 200 млн. / 640 000 = 312 років. Тобто миші повинні еволюційно змінюватися за якісь сотні років. Коли говорять про докази еволюції, зазвичай говорять про такі зміни, як колір, пропорції тіла, стійкість до пестицидів тощо. Але я говорю про інші зміни — великі, як відмінність миші і слона. За мільйони років миші мали б розвинути інфрачервоний зір, отруйні шипи, безшумне пересування і ще всякі суперздібності. А насправді цього не відбувається. Більш того, організм слона навіть складніший, ніж у миші: у хоботі 4000 м'язів, і всі управляються з мозку!!!!
Отже, формулюю протиріччя теорії та фактів: якщо види з малою «інтенсивністю еволюції» розвинулися в такі складні форми, то види з великою «інтенсивністю еволюції» повинні суттєво змінюватися буквально на очах. Насправді цього ми не спостерігаємо (змінюються лише кольори, розміри, пропорції, стійкість до речовин тощо).
==============================
Нехай мої підрахунки дуже грубі, але ідея, сподіваюся, зрозуміла.