Bufonidae (ропухи)

Ареал: поширені на всіх континентах, окрім приполярних регіонів та Антарктиди.

Родів-53

Видів-571

Морфологічні ознаки: У представників родини на верхній щелепі відсутні зуби. У хребті та кінцівках наявна менша кількість кісток, ніж у жаб, крижові хребці трикутні з плоскими відростками. Череп окостенілий, іноді зростається зі шкірою.

Для самців цієї родини характерна наявність Біддерового органа, що розташовується над сім'яниками під жировим тілом (у самок Bufo vulgaris він також присутній). Орган Біддера є секреторною залозою (що виділяє гормони, які підтримують вторинні статеві ознаки), яка розвивається із зачатка статевої залози. При видаленні сім'яників Біддерів орган перетворюється на нормально функціонуючий яєчник, а сама тварина перетворюється на самку.

У більшості ропух кремезна будова тіла (від 20 до 270 мм) і відносно

коротка голова, зіниця горизонтальна еліптична. Позаду очей розташовані великі залози-паротиди (відсутні в низки тропічних видів), окрім яких на спині та із зовнішнього боку кінцівок розташовані дрібніші та з різним ступенем вираженості. Шкірні залози виділяють білувату рідину, що містить отруйні речовини: алкалоїдні буфотенін і буфотенідин, стероїдні буфодієноліди та буфотоксини, та інші речовини. Ці отрути (що захищають тварину від хижаків і паразитів) спричиняють порушення серцево-судинної системи, а також мають нейротропні властивості.

Більшість ропух сірих і землистих тонів, тоді як тропічні види часто доволі яскраво забарвлені з різним малюнком.

Екологія та поведінка: Ведуть переважно наземний спосіб життя, хоча деякі види віддають перевагу напівводному або деревному. Для більшості ропух характерне зовнішнє запліднення, за винятком деяких форм, у яких спостерігається внутрішнє запліднення. Ікра склеєна у форму ниток. Нерестяться у стоячих або проточних

водоймах, за винятком деяких видів, що відкладають ікру в пазухи листків.

Трапляються живородні та псевдоживородні види, так самці ропухи-сповитухи (Alytes obstetricans) виношують ікринки на власній спині до вилуплення личинок (

звідки й назва сповитухи). А живородна ропуха (Nectophrynoides occidentalis) з Африки виношує ікру у власному тілі протягом 9 місяців. У статевих шляхах самки з ікринок з'являються вже повністю сформовані особини.

Ропухи найбільш активні в нічний або сутінковий час як в околицях одного водоймища, так і здійснюючи невеликі подорожі. Через особливості з'єднання кісток таза та хребта ропухам, на відміну від жаб, складніше здійснювати стрибки на великі відстані. Тому для захисту від хижаків (окрім використання отруйних залоз)

ропухи можуть приймати оборонну позу, піднімаючись на лапах і вигинаючи спину або демонструвати яскраве забарвлення на череві.

За несприятливих умов впадають в анабіоз (сплячку). Живляться переважно безхребетними тваринами. Великі види ропух можуть поїдати більшу здобич — дрібних гризунів, ящірок, молодих змійок.

Середня тривалість життя ропухи – 5 років, максимальна – 36 років, маса варіює від кількох грамів до 1 кг.