Helodermatidae (Ядозубы)

Родина Helodermatidae (Ядозуби) включає єдиний рід Heloderma, до теперішнього часу збереглися лише два види.
Поширення: Південно-західна частина Північної Америки.

Представники цієї родини мають доволі великі розміри (30-50 см завдовжки в середньому, але окремі екземпляри можуть досягати 90 см). Ядозуби мають заокруглену і дещо сплощену голову, валькуватий тулуб і доволі короткий хвіст, у якому в них відкладаються запаси жиру.
Живуть ядозуби в сухих кам’янистих передгір’ях і напівпустелях, іноді трапляються в соснових лісах і саванах. Можуть селитися на березі водойми і плавати нехарактерним для ящірок способом — не притискають кінцівки до тіла, а працюють ними як веслами. Живуть у неглибоких норах. Рухаються набагато повільніше за більшість ящірок, і в разі небезпеки не намагаються тікати, а лягають на місці.
Отруйні залози є найхарактернішою особливістю цієї родини (більшість ящірок неотруйні). З цим пов’язане і застережливе забарвлення ядозубів (великі помаранчеві плями на тілі), а також особливості їх поведінки. Отрута являє собою серозний секрет модифікованих слинних залоз, що містить токсичні поліпептиди. Вона використовується в основному для захисту від ворогів, а не для нападу і полювання. Для людини укус ядозуба дуже болючий, але, крім рідкісних випадків, не смертельний, однак дрібні тварини гинуть від нього доволі швидко (через кілька хвилин).
Живлення ядозубів доволі різноманітне і включає різних ссавців, птахів, рептилій (а також їх яйця) і деяких безхребетних.

Heloderma suspectum (жилатьє)

Heloderma horridum (мексиканський ядозуб)
Джерела:
1. Vitt L.J., Caldwell J.P. Herpetology. An Introductory Biology of Amphibians and Reptiles
2. Життя тварин. У 7-ми томах. Том 5. Земноводні. Плазуни.
3. https://www.arkive.org/
4. https://www.zoocom.ru/