Студенческие работы после практики II курса - 2013

Студентські роботи після практики II курсу – 2008
Студентські роботи після практики II курсу – 2009
Студентські роботи після практики II курсу – 2010
Студентські роботи після практики II курсу – 2011
Студентські роботи після практики II курсу – 2012 (I частина)
Студентські роботи після практики II курсу – 2012 (II частина)
Студентські роботи після практики II курсу – 2014
Студентські роботи після практики II курсу – 2015
Студентські роботи після практики II курсу – 2016
Студентські роботи після практики II курсу – 2017

Аналіз флуктуючої асиметрії рисунка зелених жаб (Pelophylax esculentus complex)
Alkhovska M. S., Kit M. Yu.
Харківський національний університет імені В. Н. Каразина, біологічний факультет, кафедра зоології, пл. Свободи, 4, м. Харків, 61077
e‑mail: vita1l@mai.ru
Флуктуюча асиметрія (FA) білатерально‑симетричних організмів може розглядатися як наслідок нестабільності їх онтогенезу. У ряді досліджень на різних хребетних тварин показано, що ті чи інші міри їх FA можна використовувати для оцінки стійкості або нестійкості їх розвитку.
У околицях біостанції ХНУ імені В. Н. Каразина (с. Гайдари, Зміївський р‑н, Харківська обл.) живуть ді‑ і триплоїдні міжвидові гібриди зелених жаб Pelophylax esculentus та представники одного з батьківських видів – Pelophylax ridibundus. Порівняння стійкості розвитку міжвидових гібридів різної плоїдності та представників батьківських видів може бути корисним для вивчення незвичної гібридизації зелених жаб. Рисунок жаб зручний для дослідження і дозволяє описувати його за фотографіями. Заходи асиметрії рисунка можуть бути якісними (експертна оцінка відповідності візерунка на відповідних ділянках тіла) і кількісними (підрахунок і порівняння кількості елементів рисунка на парних ділянках). Завдання даної роботи полягало у визначенні придатності кількісних і якісних заходів асиметрії рисунка для оцінки стійкості розвитку представників гібридного комплексу зелених жаб.
Для дослідження були взяті дві випадкові вибірки зелених жаб: 76 особин, спійманих 10.07.2013 р. на Добрицькому ставку в НПП «Гомольські ліси» (Зміївський р‑н, Харківська обл.), і 40 особин, спійманих 30.06.2013 р. на ставку в околицях с. Жовтневе (Волчанський р‑н, Харківська обл.). Рисунок описували за фотографіями спинної частини тіла жаб, для обробки результатів використовували програму Statistica.
У представників Pelophylax esculentus complex статистичному аналізу підлягали наступні кількісні білатеральні ознаки: кількість плям на спині зліва і справа від дорзомедіальної лінії, кількість плям‑полос на зовнішній стороні стегон. Якісні ознаки – це асиметричність дорзомедіальної смуги, асиметричність розташування плям на спині, асиметричність розташування плям на зовнішній і внутрішній стороні стегон (для якісних ознак використовували рангову оцінку: 0 – відносна симетрія, 1 – легка асиметрія, 2 – сильна асиметрія).
Було встановлено, що обрані кількісні і якісні заходи асиметрії зелених жаб мають розподіли, характерні для флуктуючої асиметрії.
Обробка даних показала наступне: кореляція використаних заходів асиметрії рисунка є незначущою; відмінності між представниками батьківського виду і гібридами, особинами різної статі та плоїдності незначущі за всіма вивченими заходами асиметрії рисунка. Статистично значущим виявилося лише відмінність особин з різних місцевих ареалів за однією з кількісних заходів асиметрії – кількість плям на зовнішній стороні стегон. Зафіксовані відмінності можуть відображати не лише відмінності у стійкості розвитку, а й різницю генофондів порівнюваних популяцій (різницю характерних для них частот різних типів рисунків).
Отже, ми встановили, що розглянуті нами заходи асиметрії рисунка не є вдалими способами порівняння різних форм зелених жаб за стійкістю їх розвитку. Відкритим залишається питання про придатність для такого порівняння інших заходів FA, перш за все – морфометричних.
Summary. A study was conducted to assess the fluctuating asymmetry (FA) of the spots on the green frogs’ skin. We used quantitative and qualitative features for the analysis. Data was analyzed using statistical program processing. It was found that the species, habitat, sex, age and ploidy are not connected with the manifestation of FA.
Автори висловлюють подяку к. б. н., доц. Shabanovу D. A. за ідею роботи та наукове керівництво.
Alkhovska M. S., Kit M. Yu. Аналіз флуктуючої асиметрії рисунка зелених жаб (Pelophylax esculentus complex) // «Біологія: від молекули до біосфери». Матеріали VІІІ Міжнародної конференції молодих учених (3–6 грудня 2013 р., м. Харків, Україна). – Харків: ФОП Шаповалова Т. M., 2013. – с. 228–229.
Вивчення структури геміклональної популяційної системи зелених жаб (Pelophylax esculentus complex) Іськова ставка (Зміївський р‑н, Харківська обл.)
Baran Y. M., Ptushko A. G., Beshevetz E. A., Meleško E. V.
Харківський національний університет імені В. Н. Каразина, біологічний факультет, кафедра фізіології і біохімії рослин, пл. Свободи, 4, м. Харків, Україна, 61077
e‑mail: baran.yuliya@mail.ru
Гібридний комплекс зелених жаб, Pelophylax esculentus complex, включає два батьківські види, Pelophylax lessonae (Camerano, 1882) і Pelophylax ridibundus (Pallas, 1771), а також їх геміклональні гібриди – Pelophylax esculentus (Linnaeus, 1758). Спільно живі та розмножуються представники цього комплексу утворюють геміклональні популяційні системи, ГПС (Shabanov et al., 2009). Ми досліджували ГПС Іськової ставки (околиця с. Гайдари, Зміївського р‑н, Харківської області), яка за останні роки неодноразово змінювала свій склад. Після осушення ставки у 2000 р. популяція перебувала у критичному стані. З 2009 р. спостерігається збільшення кількості потомства, у ставку реєструються триплоїди, кількість P. ridibundus зростає. У 2012 р. зафіксовано переважаючі диплоїдні самці P. esculentus, а також спостерігалися одиничні триплоїди. У зв’язку з цим дослідження механізму змін у ГПС та пошук закономірностей представляє значний інтерес.
Метою нашого дослідження було визначення статевого і видового складу ГПС Іськової ставки, а також співвідношення ді‑ і триплоїдів серед P. esculentus. Видову і статеву приналежність визначали за комплексом морфологічних ознак (Korshunov, 2010). Для визначення плоїдності вимірювали середню довжину еритроцитів, для чого у досліджуваних особин брали мазки крові за стандартною методикою. Аналіз отриманих даних проводили в програмі Statistica 8.0. Досліджено 38 особин, серед яких самців 29 (76 %), самок – 9 (24 %). Частка диплоїдних гібридів у вибірці становить 79 % (30 жаб), триплоїдних P. esculentus – 10,5 % (4 особини, серед яких лише самки), P. ridibundus – 10,5 % (4 жаби). Вивчено вплив статі диплоїдних жаб на розмір еритроцитів, значущого зв’язку не виявлено. Довжина еритроцитів виявилась незалежною від довжини тіла жаб.
Ми виявили, що в Іськовій ставці існує популяційна система Ret‑типу. Переважають диплоїдні самці P. esculentus. Зафіксовано значне збільшення частки триплоїдів (p<0,02), а також зміну видового і статевого складу у 2013 р. порівняно з 2012 р. (Kravchenko, Ogiienko, 2012), що вказує на продовження трансформації структури ГПС.
Summary. The green frogs, living in Is’kov pond (near the village Gaydary in Zmievsky area of the Kharkov region) forms hemiclonal population systems. The main goal of our research was studying of sexual and specific structure and definition of the ratio of diploid and triploid of the population system. Diploid males of P. esculentus prevail. Share of triploids is 10,5 %. Significant relationship of the sex on the size of blood cells doesn’t depend on the length of the body.
Автори висловлюють подяку науковому керівнику, к. б. н., доценту Shabanovу D. A., а також студентам Myronovу R. та Sheralievu F. за допомогу при ловлі жаб.
Baran Y. M., Ptushko A. G., Beshevetz E. A., Meleško E. V. Вивчення структури геміклональної популяційної системи зелених жаб (Pelophylax esculentus complex) Іськова ставка (Зміївський р‑н, Харківська обл.) // «Біологія: від молекули до біосфери». Матеріали VІІІ Міжнародної конференції молодих учених (3–6 грудня 2013 р., м. Харків, Україна). – Харків: ФОП Шаповалова Т. M., 2013. – с. 229‑230
Дослідження структури геміклональної популяційної системи зелених жаб (Pelophylax esculentus complex) ставка с. Жовтневе
Laptij A. Y., Zubrіy S. A., Meleško E. V.
Харківський національний університет імені В. Н. Каразина, біологічний факультет, пл. Свободи 4, м. Харків, Україна
e‑mail: son.zyubrij@yandex.ru, anna.laptij@mail.ru, meleshko.e.v@gmail.com
На ставку с. Жовтневе Волчанського р‑н, Харківської обл. (N 50°08′04″, E 36°46′01″) живе незвична геміклональна популяційна система (ГПС) зелених жаб (Pelophylax esculentus complex). Для представників цієї ГПС у 2012 р. була показана значуща залежність розміру еритроцитів від статі (Klempert, Us, 2012). До складу цієї ГПС входять представники батьківського виду Pelophylax ridibundus (Pallas, 1771), а також диплоїдні і триплоїдні міжвидові гібриди Pelophylax esculentus (Linnaeus, 1758), разом вони утворюють ГПС. У цій роботі ми переперевірили отримані раніше результати і визначили склад ГПС у 2013 р.
Жаб ловили вночі 30 червня 2013 р. Вибірка склала 40 особин (18 самців, 17 самок і 5 незрілих особин). Представники P. esculentus переважають над P. ridibundus і становлять 83 % вибірки. Для визначення плоїдності використано експрес‑метод вимірювання розмірів еритроцитів. За допомогою стандартних методів виготовляли мазки крові (Bondareva, 2012). Препарати фотографували, розміри еритроцитів визначали за допомогою програми PDF‑XChange Viewer і обробляли в Statistica 8.0. Результати показані на рис. 1.

Рис. 1. Залежність довжини еритроцитів зелених жаб від статі та довжини тіла
На рис. 1 видно три групи особин. I група – це 2n самки і незрілі особини. II група – 3n самки і незрілі особини (ймовірно, теж самки). III група – 2n самці.
Зв’язок розміру еритроцитів зі статтю серед диплоїдних особин підтверджено і у нашій вибірці. Еритроцити у 2n самців значно більші, ніж у 2n самок (p=0,0005).
Особливістю вивченої ГПС є те, що триплоїди в ній представлені виключно самками. В інших ГПС Північного‑Донецького центру різноманітності зелених жаб, де знайдено триплоїди, вони представлені обома статями. Це відмінність свідчить про те, що в ГПС ставки с. Жовтневе незвичний для регіону досліджень механізм розмноження триплоїдів.
Summary. The structure of hemiclonal population systems (HPS) Pelophylax esculentus complex from pond near the village Zhovtnevoe (Volchanskiy district, Kharkiv region) was investigated. The sample includes both the diploids and the triploids. It was determined that the size of erythrocytes diploids is closely associated with sex. Triploids were only females. It seems that triploid in this HPS are generated due to another mechanism compare to other HPS.
Робота виконана на навчально‑польовій практиці з зоології хребетних. Автори дякують доцента кафедри зоології та екології тварин Shabanovу D. A. за наукове керівництво, старшого наукового співробітника Korshunovу A. V. за допомогу у зборі вибірки.
Laptij A. Y., Zubrіy S. A., Meleško E. V. Дослідження структури геміклональної популяційної системи зелених жаб (Pelophylax esculentus complex) ставка с. Жовтневе // «Біологія: від молекули до біосфери». Матеріали VІІІ Міжнародної конференції молодих учених (3–6 грудня 2013 р., м. Харків, Україна). – Харків: ФОП Шаповалова Т. M., 2013. – с. 243‑244
Дослідження структури популяційної системи зелених жаб (Pelophylax esculentus complex) Нижнього Добрицького ставка Зміївського району Харківської області
Mykhailenko A. O., Krugovyi D. V., Klysa A. A., Meleško E. V.
Харківський національний університет імені В. Н. Каразина, пл. Свободи, 4, м. Харків, 61022
e‑mail: alena_klysa@mail.ru
До групи зелених жаб (Pelophylax esculentus complex) належать: Pelophylax lessonae (Camerano, 1882), Pelophylax ridibundus (Pallas, 1771) і їх гібрид Pelophylax esculentus (Linnaeus, 1758). Вони живуть спільно і утворюють геміклональні популяційні системи (ГПС). У даній роботі вивчали склад ГПС зелених жаб Добрицького ставка (Територія НПП «Гомольські ліси», Зміївський р‑н, Харківська обл.). Добрицький ставок був обраний, бо в попередніх роботах (де досліджувалися відносно невеликі вибірки жаб) показано, що в ньому велика частка триплоїдних гібридів, і в його околицях був зафіксований одиничний тетраплоїд (Borkin et al., 2005).
Ми визначали статевий і видовий склад і плоїдність жаб з випадкової (не вибіркової) вибірки, зібраної на Добрицькому ставку 10 липня 2013 р. Жаб ловили руками вночі вздовж берегової лінії ставка. Вид визначали за комплексом морфологічних ознак (Korshunov, 2010). Для визначення плоїдності виготовляли мазки крові за стандартною методикою (Bondareva, 2012), препарати фотографували і вимірювали середню довжину еритроцитів за допомогою програми PDF‑XChange Viewer. Отримані дані обробляли у Statistica 8.0. Досліджено 76 особин, з яких 46 (60,5 %) – самці, самок – 30 (39,5 %). Вивчення видового складу показало, що ця ГПС включає представників: P. esculentus і P. ridibundus (87 % і 13 % відповідно). Частка диплоїдних особин у нашій вибірці склала 76 %, триплоїдних особин (представлених обома статями) – 24 % (частка серед гібридів триплоїдів склала 18 шт.). Порівняння з попередньою роботою з вивчення цієї ГПС (Kozak, 2012) показало збільшення частки триплоїдів. Статистична обробка даних показала, що довжина еритроцитів жаб вивченої ГПС не залежить ні від статі, ні від довжини тіла.
Отже, ГПС зелених жаб Добрицького ставка належить до Ret‑типу, в ній переважають диплоїдні особини P. esculentus. Статевий склад ГПС включає самців і самок приблизно в рівній кількості, триплоїдні особини виявлені як серед самців, так і серед самок. Вплив статі та розмірів тіла жаб на еритроцити незначущий.
Summary. The gemiclonal population system of green frogs in Dobristky pond (NPP “Gomolshanskie forests”) was studied. Sexual and specific structure was defined. Also the percentage of triploids of this population system and calculated possible effect of the sex and body size on the size of frog’s red blood cells was found. The population system of Dobritsky pond refers to Rеt - tipe and diploid males P. esculentus prevail. Any connections with sex or body size and size of red blood cells of frogs was not found.
Автори дякують D. A. Shabanovу за допомогу у зборі матеріалу та наукове керівництво.
Mykhailenko A. O., Krugovyi D. V., Klysa A. A., Meleško E. V. Дослідження структури популяційної системи зелених жаб (Pelophylax esculentus complex) Нижнього Добрицького ставка Зміївського району Харківської області // «Біологія: від молекули до біосфери». Матеріали VІІІ Міжнародної конференції молодих учених (3–6 грудня 2013 р., м. Харків, Україна). – Харків: ФОП Шаповалова Т. M., 2013. – с. 250‑251.
Визначення плоїдності метаморфів зелених жаб з Північно‑Донецького центру різноманітності Pelophylax esculentus complex
Pyrina I. S., Sapozhnikova V. A., Vegerina A. A.
Харківський національний університет імені В. Н. Каразина, біологічний факультет, кафедра зоології, пл. Свободи, 4, м. Харків, 61077
e‑mail: irina.pyrina@gmail.com
У склад гібридного комплексу зелених жаб (Pelophylax esculentus complex) входять два батьківські види: ставова жаба Pelophylax lessonae (Camerano, 1882) і озерна жаба Pelophylax ridibundus (Pallas, 1771), які утворюють геміклональні гібриди Pelophylax esculentus (Linnaeus, 1758). У Північно‑Донецькому центрі різноманітності зелених жаб, де виконувалася наша робота, гібриди представлені як диплоїдними, так і триплоїдними особинами.
У дослідженнях вибірок з вищою часткою незрілого матеріалу зафіксована частка триплоїдів серед гібридів була відносно високою і становила 30 % (Borkin et al., 2004), у порівнянні з вибірками, що складалися виключно зі статево зрілих особин (9 % (Mezhzherin et al., 2010) або 11 % (Kozak et al., 2012)). Це дозволяє висунути гіпотезу про те, що частка триплоїдів серед P. esculentus у Північно‑Донецькому центрі різноманітності зелених жаб зменшується з віком. Можливо, оскільки триплоїдність є цитогенетичною аномалією, відбір зменшує частку триплоїдів у старших вікових класах порівняно з молодшими.
Ми досліджували зразки ендотелію і мазки крові 30 метаморфів зелених жаб, відловлених у руслі р. Северський Донець в околицях с. Гайдари Зміївського району Харківської області в кінці липня 2013 р. Визначали довжину тіла і середню довжину еритроцитів згідно з опублікованою методикою (Bondareva et al., 2012). Плоїдність визначали підрахунком хромосом у метафазних пластинках або за кількістю ядерців. Препарати виготовляли шляхом розморожування на нагрівальному столі, застосовували метод сріблення (Birshtein, 1984) з модифікаціями.
Досліджувана вибірка складалася з особин довжиною тіла від 18,5 до 33,3 мм. За даними середньої довжини еритроцитів усі жаби є диплоїдними. Середні розміри еритроцитів метаморфів знаходились у діапазоні від 15,38 до 22,56 мкм, що значно нижче встановленої межі між розмірами еритроцитів ди‑ і триплоїдів у 26‑28 μм (Bondareva et al., 2012). Залежність між розмірами тіла жаб і середньою довжиною їх еритроцитів у даній роботі виявилась незначущою (p=0,3627).