#ecology
170 materials
Екологія: біологія взаємодії. VII-06. Апроксимація даних щодо зростання глобального людства за допомогою різних моделей
Яка математична закономірність найкраще описує зростання кількості представників нашого виду на Землі? Для цього можна використати оцінки чисельності людства на різних етапах своєї історії. Звісно, ці оцінки не є абсолютно точними, але це — найкраще, що у нас є, і …
Екологія: біологія взаємодії. Додаток VII. Напівфабрикати для створення R-моделей
Задум цієї сторінки простий: зібрати на ній фрагменти R-скриптів, які можуть бути корисними при створенні нових моделей. Як назвати ці фрагменти? Приклади? Зразки? Шаблони? «Заготовини»? Рецепти? Нехай буде «напівфабрикати», semifinished. Наповнення цієї сторінки...
Екологія: біологія взаємодії. IV-19. (доповнення) Секс має бути неможливим! Чому ж він існує?
«Ядром» комплексу феноменів, у число яких входить і наявність статей, і різниця між ними, і статеві акти, є саме сексуальна рекомбінація, утворення нових комбінацій генів, що забезпечує ймовірнісне поєднання спадкових ознак батьківських особин внаслідок запліднення — злиття їхні...
EcoLectures#06_Моделі популяційного зростання
Розмова про моделі популяційного зростання дає можливість зрозуміти як загрозу мальтузіанської катастрофи, так і описи видових стратегій, так і навіть основи класифікації взаємовідносин між популяціями
Екологія: біологія взаємодії. VII-05. Модель передумов та наслідків: парадокс Сімпсона та еволюція альтруїзму
Модель «Simpson's Paradox» є прикладом «моделі передумов та наслідків», яка перевіряє припущення, чи достатньо певних передумов для появи якоїсь властивості досліджуваної системи. Ця модель шукає відповідь на питання: «Чи дійсно може груповий добір, в я...
Екологія: біологія взаємодії. IV-19. (доповнення) Еволюція альтруїзму
Таким чином, згідно з викладеними поглядами, альтруїстична поведінка може підтримуватися добором на трьох різних рівнях. Альтруїстична поведінка відносно родичів є наслідком спорідненого добору, що діє на генному рівні; добір на здатність до реципрокного альтруїзму, скоріше за все, краще розгляда...
Екологія: біологія взаємодії. VII-04. Деякі типи R-моделей в популяційній екології, їх призначення та структура
Чому сонце кожного ранку з’являється на небі, а кожного вечора — зникає? Різні відповіді на це питання — це різні моделі. Одна з найстаріших відомих нам моделей, віком близько п’яти тисяч років, створена у Геліополі, у Єгипті. Кожного ранку Нут …
Екологія: біологія взаємодії. VII-03. Арифметичне та геометричне зростання
Що особливого у зростанні чисельності організмів внаслідок їхнього розмноження? Чи може популяція, що зростає, запобігти мальтузіанській катастрофі? В цьому і двох попередніх пунктах достатньо відомостей, щоб почати пошук відповідей на наведені питання засобами R. Повірте, цей пошук може привести...
Екологія: біологія взаємодії. VII-02. Знайомство з властивостями R на простих прикладах
В цьому пункті обговорено використання мови розмітки тексту R Markdown та передбачених в ній чанків (вставок коду) для опису роботи з R. Далі наведені початкові відомості про вектори в R, їх створення та індексацію, про використання функцій for() та if(), …
Екологія: біологія взаємодії. Додаток VI. Огляд команд R
Тут наведено короткий огляд команд мови R
Екологія: біологія взаємодії. VII-01. Перші кроки в використанні RStudio
З 2024 року автори додають до курсу екології пояснення з використання імітаційного моделювання для кращого засвоєння матеріалів курсу. На цій сторінці — вступний опис особливостей мови R та розрахований на початківців опис вікна програми RStudio, оболонки для роботи з R
Екологія: біологія взаємодії. I-10. (доповнення) Істоти Денієла Деннета: моделювання як головна функція психіки
Єдиними відомими нам грегорієвими істотами є представники Homo sapiens Linnaeus, 1758. Коли ви взаємодієте з даними текстом та схемами, ви реалізуєте саме той спосіб вдосконалення моделей, що є характерним для грегорієвих істот. До речі, вам зрозуміло, чому на рис. I-10.4 …
Екологія: біологія взаємодії. I-17. (доповнення) Чому світ саме такий, який він є? Стійкість, а не оптимальність
Погана новина: ми живемо у світі Неша, а не у світі Парето...
Екологія: біологія взаємодії. I-18. (доповнення) Рівні добору
Різні рівні біосистем суттєво відрізняються за своїми властивостями. Одна з поширених помилок полягає в очікуванні, що на усіх рівнях добір буде йти однаково на різних рівнях. Якщо на рівні особин добір йде через загибель одних одиниць та розмноженні — інших, …
Екологія: біологія взаємодії. I-19. (доповнення) Сценарії дворівневого добору: Невидима рука, Невидима нога, Невидима голова
Ми використовуватимемо поняття Невидима рука (©Adam Smith) для випадків узгодженості оптимізації на вищому на нижчому рівнях. У разі суперечності між рівнями ми будемо казати про Невидиму ногу (©Herman Daly) у разі перемоги нижчого рівня та Невидиму голову у разі перемоги …
Speech at the conference "IOP Conference Series: Earth and Environmental Science"
Виступ на конференції "IOP Conference Series: Earth and Environmental Science"
Екологія: біологія взаємодії. I-16. (доповнення) Чому світ саме такий, який він є? Сила еволюційно-екологічного підходу
Наведемо приклад застосування еколого-еволюційного підходу для розуміння того, чому організми є такими, якими ми їх спостерігаємо. Ключ до пояснення властивостей будь-якої біосистеми лежить у розгляді особливостей її стосунків з середовищем протягом її історії. Чому людина має дві руки та дві …
Екологія: біологія взаємодії. I-09. Моделювання як пізнання — і біосистем, і усього іншого
Імітаційну модель можна розлядати як сукупність розрахункових величин та правил їх перерахунку. Звісно, створюючи модель, слід передбачити «вхід» (опис початкового стану модельованої системи, вхідні параметри та умови експерименту з моделлю) та «вихід» (засоби інтеграції о...