Екологія: біологія взаємодії. Додаток V. Тестування в рамках курсу з екології

Українська мова (найновіша версія) / Російська мова (оновлення припинено)

Додаток IV. Рекомендована література

Д. Шабанов, М. Кравченко. Екологія: біологія взаємодії
Додатки

Додаток VI. Персоналії

Додаток V. Тестування в курсі загальної екології
Під час читання курсу загальної екології на біологічному факультеті Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна використовується тестування. Для подання та перевірки тестів розроблено шаблон, який включає певний набір типів тестових завдань, прийнятих у них стилів позначень, способів заповнення та перевірки аркушів для відповідей. Для створення та роздруківки цих завдань у форматі Microsoft Word розроблено заготовку з набором стилів абзаців, що спрощує верстку тестів.
Слід підкреслити, що тестом називається ціла робота, яка вирішує ту чи іншу задачу, тестовим завданням — окрема частина тесту, завдання в тестовій формі, а питанням — елемент завдання, що передбачає окремий вибір відповіді. Під час виконання тестів студенти отримують аркуші з питаннями та аркуші для відповідей. Кожному питанню відповідає певна клітинка на аркуші для відповідей. Студенти не повинні робити жодних написів і позначок на аркушах з питаннями, заносячи правильні відповіді відразу в бланк для відповідей.
Різноманітність тестових завдань. За своєю структурою тестові завдання можна об’єднати в 4 типи.

Рис. IV.1. Зразок тесту з екології. Ліворуч — аркуш із завданнями, праворуч — аркуш для відповідей (активне посилання)
1. Вибір однієї правильної відповіді (приклад — завдання 1 на рис. IV.1). Варіанти відповідей позначаються цифрами, для відповіді передбачено єдину клітинку, куди потрібно вписати цю цифру.
2. Встановлення відповідності (приклад — завдання 2, 3 і 4 на рис. IV.1). Елементи першого списку позначаються малими літерами в дужках, а другого списку — нумеруються. У аркуші відповідей кожному елементу першого списку відповідає одна комірка, позначена малою літерою. У кожну комірку необхідно вписати номер відповідної відповіді з другого списку (цей номер може бути як однозначним, так і двозначним). Якщо це не обумовлюється окремо, повна відповідність списків не є обов’язковою: деякі елементи нумерованого списку можуть відповідати кільком елементам списку, позначеного літерами, а деякі — жодному.
3. Розташування об’єктів у необхідному порядку (приклад — завдання 5 на рис. IV.1). Об'єкти, позначені цифрами, слід розташувати в певному порядку, вказаному в завданні. У бланку для відповідей розташований ряд комірок без літерних позначень. У кожну комірку вписується одна цифра.
4. Вказівка правильних і неправильних відповідей (приклад — завдання 6 і 7 на рис. IV.1). Кожне твердження позначається великою літерою. У аркуші відповідей клітинки позначені тими ж великими літерами. У кожну з цих клітинок слід вписати цифру 1 (правильно) або 0 (неправильно). У кожну клітинку вписується одна цифра.
Зверніть увагу! У бланк для відповідей (крім стандартного підпису роботи) не треба писати жодних пояснень: розглядаються лише цифри, вписані в клітинки для відповідей.
Якщо для тестового завдання у бланку для відповідей відведено єдину клітинку (завдання типу 1), у неї слід вписати ту цифру, яка відповідає найбільш правильному із запропонованих варіантів відповіді.
Якщо для тестового завдання в аркуші для відповідей відведено кілька комірок, позначених малими літерами (завдання типу 2), у ці комірки слід вписувати цифри — номери відповідних відповідей.
Нарешті, якщо для тестового завдання в аркуші для відповідей відведено кілька послідовних комірок, які не позначені ні літерами, ні цифрами (завдання типу 3), у ці комірки слід у необхідному порядку вписати цифри, що відповідають правильній послідовності відповідей.
Якщо для тестового завдання в аркуші для відповідей відведено кілька комірок, позначених великими літерами (завдання типу 4), у ці комірки слід вписувати цифри 1 або 0.
Перевірка тестів і виставлення балів. Перевірка результатів тестування може проводитися як вручну, так і автоматично. Тут ми розглянемо лише ручний варіант, для якого необхідний контрольний аркуш із правильними відповідями. При ручній перевірці бланк відповідей кладуть поруч із контрольним аркушем. Клітинки, де відповіді студента збіглися зі зразком, позначають (у прикладі на рис. IV.2. — «галочками» на полях) . Потім підраховують кількість позначених комірок (тобто питань у тесті, на які студент дав правильну відповідь) — набраний бал. Наприклад, у випадку, показаному на рис. IV.2., студент набрав 20 балів із 31 можливого — 65%. Зверніть увагу: неправильні відповіді (як у випадку завдання 1) і відсутність відповідей (як у випадку завдання 4) призводять до одного й того ж результату: втрати бала. У завданнях на розташування об’єктів у правильному порядку (як у завданні 5) зараховуються лише цифри, що знаходяться на правильних позиціях.

Рис. IV.2. Приклад заповненого бланка відповідей (відповідає завданню на рис. IV.1) та результату його перевірки при порівнянні з контрольним бланком, що містить правильні відповіді
Про застосовність тестів у курсі загальної екології. Тестологія (наука про тести) поділяє тести на дві групи: тести досягнень і тести здібностей. Перші перевіряють засвоєння певного обсягу знань, другі — доцільність подальшого навчання. У даному курсі застосовуються тести досягнень, причому використовуються вони за своїм прямим призначенням: для контролю засвоєння матеріалу. Цим тестування в курсі загальної екології вигідно відрізняється від державного незалежного тестування в тому варіанті, який використовується в Україні на час написання цього посібника. У ході незалежного тестування відбувається не тільки вимірювання якості шкільного навчання, а й відбір випускників для здобуття вищої освіти. Ці два завдання висувають різні вимоги до тестових завдань, що наразі не враховується при їх складанні.
Як видно з наведеного прикладу, у використовуваному варіанті тестування «вартість» у балах кожного питання (що відповідає клітинці на бланку для відповідей) однакова. Для ефективного розмежування сильних і слабких студентів необхідно використовувати в кожному тесті завдання різної складності. При виконанні такого тесту сильніший студент відповість на більшу частину питань, ніж слабший, і отримає вищий підсумковий бал.
Приклад аналізу виконання тестового завдання. Статистичний аналіз відповідей на тести дозволяє оцінити складність тестових завдань, перевірити їх правильність і вибрати ті завдання, які дозволяють ефективно диференціювати студентів за рівнем їх знань.
Приклад аналізу результатів тестового завдання, показаного на рис. IV.1. під номером 4, наведено на рис. IV.3. Студенту, який засвоїв навчальний матеріал, має бути зрозуміло, що якщо при спільному проживанні два види досягають тієї ж чисельності, що й поодинці, це свідчить про відсутність конкуренції між ними. Відсутність конкуренції пов’язана з відмінностями екологічних ніш (принаймні, у їхній ресурсній частині). Досягнення зниженої чисельності обома видами можливе при розділенні ніш. Один вид при цьому споживає одну частину загального ресурсу, а інший — іншу. Це можливо, якщо ніші перетинаються частково. Нарешті, конкурентне витіснення відбувається тоді, коли вид, що витісняє, перекриває нішу виду, що витісняється.

Рис. IV.3. Чим вища загальна оцінка за тест, тим краще студенти відповіли на завдання 4 (рис. IV.1.)
Чи можуть студенти, не розуміючи суті викладеної проблеми (не знаючи поняття ніші; не вміючи інтерпретувати графіки; не встановлюючи зв'язку між параметрами ніші, конкуренцією та чисельністю видів) випадково розставити потрібні цифри у потрібні комірки? Можуть. Але вони отримають правильний результат рідше, ніж добре підготовлені студенти, і тому виконання описаного тестового завдання зробить свій внесок у диференціацію студентів за їхніми знаннями.
На рис. IV.3. показано, як студенти відповідали на це завдання навесні 2011 р. Усі 75 студентів, які виконували це завдання, розділені на 5 груп за загальною оцінкою, отриманою ними під час тестування. Для кожної групи вказано середній результат відповідей на розглянуте завдання та похибка цього середнього.
Як можна переконатися, слабкі студенти відповідають на питання даного завдання переважно випадково, проте зі зростанням їхньої «силі» зростає й частота правильних відповідей. Оскільки частота правильних відповідей і рівень підготовки студентів тісно пов’язані, відповіді на дане завдання можна використовувати для того, щоб судити за ним про «силу» студентів. Для розглянутого завдання різниця в кількості правильних відповідей між найсильнішими та найслабшими студентами (більше ніж у 5 разів) вища, ніж для всієї використаної сукупності завдань загалом. Це означає, що проаналізоване завдання має високу диференціюючу здатність. Оскільки навіть серед сильних студентів багато хто не відповів на дане завдання повністю, його можна вважати складним.
Певним недоліком аналізу, проведеного на рис. IV.3., є те, що «сила» (рівень підготовки) студентів, яка порівнювалася з успішністю виконання окремого тестового завдання, визначалася теж за допомогою тестування (за більш широкою сукупністю завдань). Краще було б використовувати результат якоїсь іншої, не пов’язаної з тестуванням, оцінки рівня підготовки тестованих. За даними, що були на момент написання цього посібника, оцінка студентів за тестами добре відповідає їхній експертній оцінці, яку вони отримують під час оцінювання іншими методами.

Додаток IV. Рекомендована література

Д. Шабанов, М. Кравченко. Екологія: біологія взаємодії
Додатки

Додаток VI. Персоналії