21–23 квітня. Денні прогулянки Східним Кримом

Мені пощастило, і я на три дні потрапив до Криму. Там ще було холодно: дув сильний вітер з охололого за зиму моря.

Над водою — бризки...

... а прибій однаково нагадує про літо.

Морський їжак.

Вид із Приморського на Феодосію. Бачите темну хмарку там, де закінчується пряма лінія берега і починається мис, що йде ліворуч? Це смог над Феодосією.

У невеличкому озерці (навколо якого я ходив у нічні прогулянки) — озерні жаби.

Правда ж, нахабна пика?

А це Коктебель. Вид на Орджонікідзе...

...і на Карадаг.

Автопортрет у дзеркалі однієї з закусочних на набережній.

Шпак відігнав горобців...

...поки господарі миски перебувають у розслабленому стані.

А це — Феодосія. Мені здається, холодно навіть чайкам.

Лебеді красуються біля берега.

Молоді — в брудних плямах.

Так краще видно їхній контраст з оперенням дорослого.

Лиски.

І навіщо вона так робить ніжками?

Улюблена тема розмов кримчан — як нові господарі життя беруть під контроль будь-яку власність, вимагають частку від кожного грошового струмочка, що тече до Криму.

А це — околиці Орджонікідзе. Селище розташоване на мисі. Це дорога до найзахідніших пляжів північного боку цього мису.

Старий у чорній бурці випасає кіз на схилах гір. Цілком азіатський пейзаж.

Море холодне, але здалеку здається лагідним.

Ірис.

Треба буде спитати, як називається ця рослина...

...але її, принаймні, було багато.

Дуже волохаті жуки, що нагадують бронзівок.

Ще іриси.

Кримська ящірка.

Кістки лебедя акуратно обгризені, а білосніжне пір'я виявилося нікому не потрібним.

В околицях Орджонікідзе — безліч скам'янілостей.

Камінь скалить зуби.

Пошук цікавих каменів.

...Варто мені було зайти у воду, як погода зіпсувалася. Акумулятор у фотоапараті несподівано сів, і, повертаючись під сильним дощем, який накрив, здавалося, весь Східний Крим, я й сам не міг повірити, як щойно на березі моря було сонячно й приємно.