Еволюція сексуального потягу. Стратегії пошуку партнерів. Про що пише Девід Басс?

Девід Басс – професор факультету психології Техаського університету й еволюційний психолог. У своїй книзі «Еволюція сексуального потягу: Стратегії пошуку партнерів» Басс розкриває еволюційну складову, що визначає наші стратегії пошуку, приваблення та утримання партнерів. Ця книга являє собою результати дослідження, проведеного у 35 культурах, тому в ній досить часто описуються особливості різних культур і відмінності в уподобаннях та стратегіях. Це дослідження здебільшого проводилося шляхом опитування, тому отримані результати можуть мати доволі суб’єктивний характер, що посилює ймовірність досить суб’єктивних інтерпретацій. Однак загалом ми бачимо певні закономірності, які допомагають зрозуміти спектр різноманіття чоловічих і жіночих стратегій та уподобань, а також причини й наслідки такого різноманіття.
Потрібно розуміти, що сексуальні стратегії є суто підсвідомими, а висновки, наведені у книзі, мають узагальнювальний характер. Автор пише про те, що ми не можемо оцінювати описані стратегії, аналізуючи можливість свідомих учинків у тій чи іншій ситуації, однак можемо спробувати зрозуміти, які еволюційні аспекти лежать за цими вчинками. Також необхідно розуміти, що описані стратегії не є універсальними, і в житті ми дуже часто можемо спостерігати вплив ситуації та обставин, які змінюють нашу поведінку на протилежну щодо еволюційно вигідної. Крім того, спостережувана поведінка чоловіків і жінок є результатом інтерференції стратегій — чоловічі стратегії дуже часто суперечать жіночим і заважають їм, і навпаки. Це досить загальний факт, описаний для багатьох тварин. Скорпіонниця не стане паруватися із самцем, доки не отримає від нього гостинець, і що він більший, то краще для неї. Однак самець вибиратиме гостинець рівно такого розміру, щоб його вистачило на тривалість статевого акту (близько 20 хвилин), не менше (щоб устигнути ввести в самку сперму, поки вона їстиме) і не більше (щоб не довелося битися із самкою за залишки здобутої ним їжі). Спектр конфліктів репродуктивної поведінки жінок і чоловіків значно ширший і складніший, ніж описаний випадок зі скорпіонницями.
То чого ж партнери хочуть один від одного? Більша частина книги Басса присвячена відповіді на питання «Чого хочуть жінки?». Жінки хочуть отримати ресурси для свого потомства, вони вибиратимуть чоловіків із добрим матеріальним становищем і високим соціальним статусом, який може дати їхнім дітям додаткові переваги. Навіть жінки, які мають ресурси й владу, згідно з дослідженнями, проведеними на народі баквері, усе одно віддають перевагу партнерам із ресурсами. Також для жінок важливим є вік чоловіка — партнер має бути репродуктивно успішним і водночас уже мати високе становище в суспільстві. У середньому жінки вибирають чоловіків на 3 роки старших за себе. Однак жінки з високим статусом можуть вибирати молодших партнерів, керуючись стратегією пошуку для своїх дітей батька з найкращими генами. Батько сімейства має бути працьовитим, стабільним, щедрим і щирим, він має мати високий інтелект. Для жінки важливо знати, що чоловік забезпечує і забезпечуватиме її сім’ю та буде їй вірним, адже інакше ресурси частково можуть іти вбік. Для жінки важливі прояви любові чоловіка як гарантія відданості, а отже, вірності.
Для довгострокових стосунків жінки вибирають надійних і матеріально забезпечених чоловіків, для короткострокових — молодих, здорових, таких, що мають маркери успішного генотипу. І результатами жіночих уподобань є сучасні вектори розвитку виду Homo sapiens. «Уподобання статі, що робить найбільший внесок у продовження роду, — жінок — величезною мірою здатні визначати напрям розвитку виду. Тому що саме жінка врешті-решт вирішує, коли їй займатися сексом, як часто і з ким» — Сара Хрді «Жінка, що не еволюціонує».
Чого ж хочуть чоловіки? Чоловік завжди вибиратиме молоду і здорову жінку. У середньому чоловіки віддають перевагу жінкам на 2,5 року молодшим за себе. Однак ця різниця з віком збільшується: у 30-40 років чоловіки віддають перевагу жінкам на 5 років молодшим, у віці 50-60 років — на 10-20 років. У цьому віці чоловік може отримати молоду, здорову, репродуктивно перспективну партнерку, оскільки вже має ресурси і статус. Основними показниками здоров’я при виборі партнерок є чиста шкіра, правильні пропорції (співвідношення талія/стегна, рівне 0,7-0,8, є найвигіднішим для репродукції жінки), здоровий колір обличчя, здорове волосся й очі. Ці уподобання наявні у чоловіків при виборі жінок як для довготривалих, так і для короткострокових стосунків. Однак частіше вимоги до партнерів знижуються внаслідок браку вибору (при зміщеному співвідношенні статей ми спостерігаємо «ефект закритого бару»), а також унаслідок усвідомлення власної неконкурентоспроможності на ринку пошуку партнерів.
Розмірковуючи про різну спрямованість чоловічих і жіночих стратегій, автор підходить до питання подвійного стандарту. Чоловік, завівши інтрижку на стороні, може таким чином підвищити свій репродуктивний успіх із мінімальними витратами (лише якщо його зраду не буде викрито і він не втратить сім’ю). Крім того, для чоловіка велике значення має ефект Куліджа (підвищення сексуального збудження при появі нової самки). Як стверджує Дональд Саймонс, «зниження потягу до власної дружини адаптивне… оскільки змушує чоловіка дивитися на інших жінок». Жінка ж витрачає велику кількість ресурсів на вагітність, пологи й годування, вона навряд чи збільшить кількість своїх дітей завдяки зв’язкам на стороні. То для жінки витрати завжди перевищують переваги зради? Не зовсім, адже вона може отримати кращі гени для своїх нащадків. У чоловіків відносно великий розмір яєчок порівняно з нашими найближчими родичами — 0,08% від маси тіла, що на 60%! більше, ніж в орангутана (0,05%), і в 4 рази більше!, ніж у горили (0,02%). Великі яєчка наших чоловіків свідчать про те, що протягом багатьох століть існувала необхідність збільшення об’єму сім’яної рідини для підвищення шансів на перемогу у сперматозоїдних війнах. А сперматозоїдні війни, своєю чергою, є свідченням того, що жінки погоджувалися на зради заради своїх прихованих цілей.
Якщо чоловікам вигідно мати велику кількість партнерок, з якими вони перебуватимуть у короткострокових стосунках, то навіщо ж їм обтяжувати себе тривалими стосунками? Річ у тім, що жінки протягом багатьох століть підтримували добір чоловіків, готових вкладатися в сім’ю і демонструвати вірність. Крім того, чоловіки завдяки наявності сім’ї підвищують виживаність своїх дітей, забезпечуючи їхній розвиток. І чоловік, який перебуває поруч зі своєю партнеркою, може контролювати її вірність і підвищувати свої шанси на репродуктивний успіх із цією партнеркою.
Яка основна функція жіночого оргазму, чому жінки частіше переживають оргазм із коханцями, ніж із чоловіками? Які основні причини розлучень? Які існують способи утримання партнерів? Чому в нашому суспільстві існує феномен домагань, чи є у жінок якісь адаптивні механізми, спрямовані проти нього? Чому у представниць нашого виду так рано настає менопауза (в інших приматів пострепродуктивний період займає не більше 10% тривалості життя)? Усі ці питання мають свої відповіді, що випливають із нашого еволюційного минулого.
Праця Девіда Басса — це класика, його книга — прекрасний вибір для тих, хто хоче ознайомитися з еволюційно-екологічним підходом до пояснення нашої поведінки. Ця книга буде зрозумілою й цікавою навіть тим, хто дуже далекий від біології, і допоможе трохи прочинити двері, за якими ховаються ключі до розгадок причин наших не завжди легко пояснюваних учинків.