Екологія: біологія взаємодії. 6.04. Чи можна обмежити чисельність населення Землі?

Українська мова (найновіша версія) / Українська мова (оновлення припинено)

6.03. Демографічний перехід

Д. Шабанов, М. Кравченко. Екологія: біологія взаємодії
Глава 6. Екологія людини та охорона природи

6.05. Проблема забезпечення продовольством

6.04. Чи можна обмежити чисельність населення Землі?
Немає вороття до печер: нас занадто багато.
Єжи Лец
Наслідком перенаселеності Землі стали різноманітні пропозиції щодо зниження чисельності її населення. Може здатися, що це не така складна задача: спочатку з'ясувати, скільки людей без шкоди для себе може «витримати» Земля, а потім домовитися, обмежити народжуваність і знизити чисельність населення до потрібного рівня…
«На скільки людей розрахована Земля? Виявляється, на це дещо дивне питання біологи можуть відповісти цілком визначено. Справа в тому, що біосфера влаштована цілком «розумно». У ній досить суворо дотримується залежність між розмірами організмів, що споживають органічну їжу, та їх чисельністю. Головну роль у потоках речовини та енергії в біосфері відіграють дрібні організми, великі ж — допоміжну.
Людина разом із домашніми тваринами порушила цю залежність, перевищивши свою частку в біосфері. Але біосфера — система саморегуляції, і вона прагне повернути чисельність людей до дозволеного рівня. А він у двадцять п'ять разів нижчий від сучасного — двісті мільйонів — на всю планету. І вимирання потрібних людині видів, і невключення до біосферних кругообігів забруднень, що ми виробляємо, і падіння продуктивності цінних для нас екосистем — усе це може бути зрозуміле як дія зворотного зв'язку, дія біосферного механізму, що прагне обмежити зростання людства.
Поки людина озброєна викопними джерелами енергії, у неї є можливість протистояти тиску. Але коли ці джерела вичерпаються, необмежено тривале стабільне існування людини зможе забезпечити лише сонячна енергія. Однак реалістичні оцінки показують, що навіть за найповнішого використання сонячної енергії (частково прямо, в енергетичних установках, частково за допомогою рослин і бактерій, переробляючи їхню продукцію в пальне, частково ж у формі врожаю, що поїдається людьми та домашніми тваринами), без шкоди для біосфери вдасться використати лише близько одного відсотка потужності біосфери. Це в десять разів менше за сучасне енергоспоживання людства. За рахунок енергії Сонця зможе існувати необмежено довго лише близько 500 мільйонів людей, що споживають на душу населення стільки ж енергії, скільки споживається в середньому у світі зараз» (В.Р. Дольник, 1990).
З тих часів, як була висловлена ця оцінка, чисельність людства ще зросла, як і рівень енергоспоживання на душу населення. Тепер, щоб досягти потрібного рівня, наш вид мусить скоротити чисельність не в 10 разів, а суттєво більше! Однак чи справді нинішнє енергоспоживання є нормою для людства? За деякими моделями, ємність середовища для людства становить близько 8 мільярдів, що є цілком прийнятною оцінкою і ненабагато нижчою від тієї чисельності, на якій може стабілізуватися зростання нашого виду. Як визначити, яка модель більш реалістична? У тому випадку, якщо стане ясно, що необхідне зниження чисельності населення Землі, як відбуватиметься це зниження?
«Скільки ж часу знадобиться людству для десятикратного скорочення чисельності населення без загрози підриву досягнутого рівня цивілізації після того, як воно усвідомить необхідність цього скорочення? Відповідь однозначна — мінімальний час — це середня тривалість життя людини (~70 років у розвинених країнах). Для цього необхідно скоротити народжуваність до однієї дитини на десять жінок репродуктивного віку. Це цілком можливо за швидкого розширення спільноти вільних від дітей (child-free) у всьому світі та повної відміни пенсійного віку з введенням пенсійного забезпечення лише для непрацездатних літніх людей. При цьому валовий внутрішній продукт на душу населення може залишитися без змін або навіть зрости, оскільки час зміни технологій приблизно на порядок менший за тривалість життя одного покоління. Дворазове скорочення чисельності за час життя одного покоління відбувається при переході на однодітне народження, до чого вже зараз близькі всі цивілізовані країни» (А.М. Макарьєва, В.Г. Горшков, 2007).
«Рецепти» на кшталт останнього мають лише один недолік — вони цілком умоглядні. Жодного разу за всю історію людства і за всю історію спроб управління народжуваністю не вдавалося здійснити навіть значно менш масштабні перебудови демографічних процесів. На сьогодні найуспішніший досвід обмеження чисельності населення накопичений у Китаї, країні з найчисленнішим населенням, де цей досвід реалізується під жорстким контролем правлячої Комуністичної партії Китаю. Успіх цієї програми полягає в певному зниженні темпів зростання населення, а зовсім не в скороченні чисельності населення. Наслідком цього стане те, що через якийсь час Китай поступиться Індії першістю найчисленнішої країни світу; індійська програма скорочення чисельності населення (яка включала, крім іншого, примусову стерилізацію людей — із застосуванням армійських підрозділів для придушення протестів) зазнала невдачі.
Можливо, нестача ресурсів і голод призведуть до поступового зниження чисельності людства до зазначеного фахівцями рівня? Такий сценарій також неможливий. При нестачі ресурсів люди, що залишилися без засобів до існування, докладають зусиль до свого порятунку та перерозподілу ресурсів. Боротьба за ресурси, яких не вистачає, призводить до їх ще більш різкого вичерпання.
На те, що людство, яке досягло титанічних, небачених для земної біосфери розмірів, само різко скоротить свою чисельність, розраховувати не доводиться. Мабуть, нинішнє людство або зможе вижити за збереження своєї чисельності, яка ще продовжить зростати протягом кількох десятиліть, і лише потім стабілізується або почне повільно знижуватися, або ж людська цивілізація зникне з лиця Землі повністю або практично повністю…
Додаткові матеріали:
Колонка: Dies irae

6.03. Демографічний перехід

Д. Шабанов, М. Кравченко. Екологія: біологія взаємодії
Глава 6. Екологія людини та охорона природи

6.05. Проблема забезпечення продовольством