Две мизантропические колонки
Наша песенка спета? - Ты знаешь, я произвела на этом приеме такой фужер! - Дура! Не фужер, а фураж! Звезды пророчат недоброе. Чем сложнее будет становиться мир, чем больше выборов нам придется делать на каждом шагу, тем большим спросом будут пользоваться простые рецепты.
Наша пісенька проспівана?
- Ти знаєш, я справила на цьому прийомі такий фужер!
- Дурепа! Не фужер, а фураж!
(Просто анекдот)
Що далі, то більше переконуюся, що вироблення власної думки на основі раціональних аргументів - віджилий спосіб стосунків з дійсністю. Доводів, що вимагають міркування, немає ні в житті, ні в телевізорі - вони не затребувані.
Творець найкращого російськомовного інтернет-ресурсу з теорії еволюції1, палеонтолог Олександр Марков б'є на сполох2. РТР знімає «об'єктивний» фільм про еволюцію, який відобразить як точку зору еволюціоністів (не з числа відомих своїми роботами), так і креаціоністів… Марков не згоден з тим, що якщо «дівчинка-п'ятикласниця має думку, що Дарвін неправий, … хороший тон полягає в тому, щоб подавати цей факт як серйозний виклик біологічній науці»3. Звісно, з Марковим не можна не погодитися, але при цьому слід визнати, що його підхід недемократичний. Якщо більшості співгромадян думка дівчинки-п'ятикласниці зрозуміліша за думку доктора-еволюціоніста Маркова, чи може демократичне суспільство поставитися до неї з меншою увагою?
Ми живемо в чудовий час: загальна освіта й демократизація породили псевдограмотне суспільство. Розповім-но я два недавніх випадки. Розгляньте їх як ілюстрації так званої «смарагдової скрижалі» Гермеса Трисмегіста: «Як угорі, так і внизу, як внизу, так і вгорі, і немає малого й великого, а все єдино»4.
Унизу. Приймаю іспит з екології у студентки третього курсу (в університеті з непоганою репутацією на третьому столітті його історії). Холена дівчина демонструє крізь відверте декольте оксамитову поверхню пишного бюста. За білетом вона не знає нічого, крім питання про регуляцію гідрологічного циклу (я пояснив їй, що гідрологічний цикл - це кругообіг води в природі). Нічого, крім того, що в циклі вода структурується, сказати вона не може (привіт від «Великої таємниці води» - пропаганди лженауки за гроші російських платників податків). Зазвичай на такому етапі я просто проганяю неуків, а тут вирішив визначити міру її незнання. Ми сяк-так з'ясовуємо, що дощ - це вода, що випала з хмар, яка випарувалася над морем. А як вона повертається в море? Не знає. Вона просто не розуміє, що якщо з моря вилучати більше води, ніж повертати, воно вичерпається. Для неї ці речі не пов'язані; видно, не розв'язувала в школі задачі про басейн і дві труби. Кругообіг води вчать у п'ятому класі на уроках природознавства. Ще знижую планку. Що поповнює моря? Що в казках просить зробити герой, якому доручили випити море? Не відповідає. Дивлюся залікову книжку: хороші оцінки. Як так? «А зазвичай викладачі задають зрозумілі питання»…
Угорі. Опинився я разом зі своєю подругою на виступі великого чиновника, що визначає стратегію розвитку освіти й науки на частині пострадянського простору (не Росії, не хвилюйтеся; у Росії все OK!). Слухачі - у відключці через доречно й недоречно вживані іноземні слова. Іноді я роблю зусилля, щоб витягти з трихвилинного складнонакрученого пасажу сухий залишок - якусь банальну думку. Нарешті, високий керівник вимовляє: «Між цими процесами існує певний ліфт… ні, шифт… ну, загалом, зазор!» Я шепочу сусідці на вухо: «дурепа, не фужер, а фураж!», і ми сповзаємо з крісел від спроб стримати сміх. Оточуючі дивляться із засудженням, слово «люфт» так і не вимовлене…
До чого я розповідаю ці історії? У мене страшний здогад: таких - більшість. Вони не думають, а імітують, для них не існують логічні аргументи й міркування. Саме вони утворюють демократичне суспільство й визначають наше спільне майбутнє, відтворюючи таких самих, як вони самі. Демократію придумали люди, здатні думати. Для думання необхідно самому визначати свою точку зору, не залежачи від вищих інстанцій. Відмова від демократії, під яким би прапором вона не проводилася, закінчиться необхідністю думати строєм. Людям, не залученим до розкоші аргументу, демократія не потрібна, але вони нею користуються. Вам ще не заборонили вмикати мізки? Поки що вам пощастило!
Nature, не останній у світі журнал, у редакційній статті5 заперечує тезу про створення людини за образом і подобою Божою. Чому знадобилося на цьому наполягати? Люди, які розуміють, що і наше тіло, і наша психіка - плоть від плоті всієї біосфери, відчувають, що програють. Редакція журналу наводить аргументи про залежність нашої психіки й нашого розуму від наших емоцій, від біологічно зумовленої мотиваційної сфери. Яка частина американців чи росіян зрозуміє ці аргументи?
Коли демократія тільки ставала, вона поширювалася лише на людей, що мають власну думку (що забезпечувалося жорстким майновим, статевим чи віковим цензом). Нині виборчого (і, опосередковано, управлінського) права може бути позбавлений лише клінічний душевнохворий, та й то в результаті майже неможливої процедури. Сьогоднішня демократична процедура - просто змагання різних систем промивання мізків (пропаганди, реклами, PR, агітації, etc)!
Що робити? Не знаю. Рішення, звісно, полягає не у відмові від демократії, а у зміні освіти й популяризації науки. Але як здійснити такі зміни, якщо вони мають бути недемократичними, такими, що утискають більшість? Хотів би я знати…
1 https://macroevolution.narod.ru/ Назад до тексту
2 https://elementy.ru/news/430552 Назад до тексту
3 Наведена А. Марковим цитата з виступу А. Залізняка Назад до тексту
4 (Напів?)міфічна особистість (чи бог), яка вважається засновником герметизму - однієї з основ європейської магічної традиції. Тексти Гермеса прийнято відносити до епохи Стародавнього Єгипту, але, імовірно, насправді вони належать до Середньовіччя Назад до тексту
5 https://www.nature.com/nature/journal/v447/n7146/full/447753a.html Назад до тексту
Зорі пророкують недобре
Протягом перших років незалежності Україна йшла у фарватері Росії. Минули роки, і відмінності між двома країнами стали поступово накопичуватися. Російський обиватель зараз, якщо він спеціально не шукає інформацію про Україну в більш-менш надійних джерелах, не розуміє багато чого, що відбувається в цій країні. Тепер у деяких відношеннях процеси в Україні6 показують не минулий, а можливий майбутній етап розвитку ситуації в Росії.
Ірина Журавльова, президент Всеукраїнської асоціації астрологів (400 членів, між іншим), на міжнародній науково-практичній конференції в Одесі заявила, що Україна - перша країна у світі, де астрологія визнана наукою. Який же орган видає такі «визнання»? Виявляється, Міністерство освіти й науки, що затвердило навчальний план ПТУ астрології, яке відкривається в Сімферополі. Усе як у людей: прийом 120 осіб на рік (!), потрібний рівень освіти - середній, у програму входить 452 години «теорії» і 271 година «практики». Планів громаддя: «вчені-астрологи» обіцяють відкрити консультаційні центри по всій країні та заснувати відповідний виш у найближчі п'ять років.
Зверніть увагу: ще кілька років тому наші друзі-астрологи задовольнялися заснуванням різноманітних астрологічних-космічних-езотеричних-екстрасенсорно-окультних академій. Сьогодні захотілося чогось простого й конкретного: ПТУ. Залишається слабка надія, що про офіційне затвердження програми цього навчального закладу Ірина Журавльова збрехала, але Міністерство освіти й НАУКИ щось не квапиться зі спростуваннями.
А поки що до діла, пані Журавльова робить прогнози про розвиток політичної ситуації в Україні. На цьому полі, утім, їй доведеться витримувати серйозну конкуренцію. Телебачення й радіо крутять ролики, що містять «прогноз» Нострадамуса, який начебто провіщає перемогу однієї опозиційної партії. Лідер цієї партії відмовляється від авторства згаданої реклами й заявляє, що не вірить в астрологію, оскільки вірити треба в Бога. Політичні опоненти тут же розкопують, що платіжки за рекламні виступи богобоязливого політика й за ролик з Нострадамусом мають ідентичні вихідні реквізити.
Фахівці з Нострадамуса у відчаї заламують руки: серед 1102 катренів знаменитого віщуна XVI століття немає нічого, що нагадувало б трансльований мас-медіа текст. Ну чому дивуватися? Один з інтернет-ресурсів публікує «переклади» передбачень Нострадамуса зі старофранцузької, зроблені «з використанням нових інформаційних технологій третього тисячоліття <…> на базі постулатів структурної та прикладної лінгвістики з використанням нейро-лептичного й волоконно-оптичного програмування».
Лідер найбільшої партії, прем'єр-міністр України, розповідає журналістам, як відвідував шаманів на Алтаї, і повідомляє, що вони йому напророкували, - і з приводу його власного здоров'я, і щодо політичного життя в країні. Прем'єр-міністр також публічно демонструє свою глибоку релігійність і «воцерковленість». На останніх українських виборах його постать, як і очолювана ним сила, отримували підтримку від Української православної церкви Московського патріархату; імовірно, ця підтримка збережеться й у майбутньому. Тонка конфесійна відмінність проявляється в тому, що Українська православна церква Київського патріархату підтримує пропрезидентські сили… Агов, богослови, як пояснити таку різницю?
Ви скажете, що обговорювані в цій колонці питання не мають стосунку до профілю журналу? А що це, як не використання сучасних інформаційних технологій (ну й «нейро-лептичного програмування», звісно)?
Маленькій людині страшна невизначеність. Людина - істота, яка частково усвідомлює своє сьогодення й не знає свого майбутнього. Віра в астрологів знімає з нас страх майбутнього й тягар відповідальності за наші дії, так само як віра в політичних лідерів чи церковних ієрархів. Як же хочеться отримати простий рецепт правильного життя… «Цього тижня будь обережний у фінансових питаннях!»; «Голосуй за команду професіоналів!»; «Повертай у норму кислотно-лужний баланс!»; «Відвідуй церкву по неділях!».
Що складнішим ставатиме світ, що більше виборів нам доведеться робити на кожному кроці, то більшим попитом будуть користуватися прості рецепти. Жити за ними набагато легше, ніж усвідомлювати, що кожен наш крок може породити безліч непередбачуваних за теперішнього рівня знань наслідків. Свято місце порожнім не буває: буде попит, буде й пропозиція. Клацаючи пультом телевізора, оцініть, скільки продавців простих істин і передбачень майбутнього звертається до нас одночасно. Може, тому в Україні й сильніша каламутна хвиля окультизму, що державний апарат там слабший і обиватель отримує від влади менше простих рецептів, ніж у Росії?
Чи потрібно отримати середню спеціальну астрологічну освіту, щоб передбачити, що масове оболванювання населення - провісник недобрих часів?
6 Це український варіант; у Росії поширеніша форма «на Украине». Назад до тексту
Д. Шабанов. Наша пісенька проспівана? // Комп'ютерра, М., 2007. – № 25–26 (693–694)
Д. Шабанов. Зорі пророкують недобре // Комп'ютерра, М., 2007. – № 32 (700)