17-19 мая. Поездка в Славянский район с заездом в Изюм

Не з першої спроби, але нам усе-таки вдалося знайти гібридних жаб у Слов'янському районі Донецької області. Поїздка почалася з відвідання невеликого містечка Миколаївки, розташованого біля Слов'янської електростанції, а закінчилася нічним візитом в Ізюм.

Поїздка була незабутньою, і я навіть склав з її приводу колонку (про об'ємне слухання). Там пояснюються деякі особливості цієї експедиції.

Миколаївка - охайне містечко, побудоване одночасно зі станцією. Як бачите, є й просвітницькі центри, ...

...і скульптурні надмірності.

Це ажурні скульптури, зроблені з металевих деталей.

Там, де церква - там і будинок попа. Напевно, найкращий у містечку.

Кандидати в депутати від БЮТ присягаються не переходити в Партію Регіонів.

Увесь час протягом цієї поїздки погода була нестійка і загрожувала дощем.

Багато деталей виглядають вельми охайно.

Першої ночі ми не змогли знайти гібридних жаб. Коли я відчув, що до цього йде, я так засмутився, що не став і фотографувати. На жаль, у тій частині заплавного лісу, який виявився нам доступний з Миколаївки, як і на самому Сіверському Дінці, ми змогли наловити лише озерних жаб.

Наступного дня поїхали в об'їзд у закрут, який утворює біля Слов'янської електростанції Сіверський Донець. Електростанція, як бачите, серйозна споруда; її дим тягнеться над усією околицею (але, імовірно, опускається до землі на віддаленні від місця викиду).

Одна з радостей поїздки - зустріч із козулею. Ми сполохали її з лежання на галявині. Вона трохи відбігла вбік, але зупинилася, щоб роздивитися нас.

А це - дубоніс. Тут він сидить...

...а тут - летить. Зрозуміло, що ця фотографія - брак, але все-таки досить експресивний.

На щастя, ми знайшли стариць, у зарослому кутку якої сиділа дрібнота гібридів, Pelophylax esculentus. Імовірно, тут в основному триплоїди, але це, звичайно, треба перевіряти. 

Ловити жаб удень - непроста справа.

Професіонал.

У деяких місцях береги важкопрохідні.

Через старицю тягнеться кабаняча стежка. Очевидно, тут вони просто чесали свої боки об дерева (хоча в такому разі незрозуміло, чому вони зірвали кору між стовбурами).

Триплоїд?

Типові ескуленти.

Пішов дощ.

Тихий шелест дощу добре гармонує зі співом кумки.

Травневий жук.

Це якийсь дивний об'єкт, створений невідомою мені комахою з кількох листків, загорнутих в одну трубочку. "Щупальця" праворуч - черешки цих листків.

Тут кабани валяються в багні.

Розшифрувати б... Сліди від ходів якихось деревоточців на старому стовбурі, усипані насінням в'яза.

Краплі дощу були особливими - вони утворювали кола на воді.

Якісь дивні гали на листках, різнокольорові...

...і величезний кап на стовбурі дерева.

..

Майже експресіоністський мазок.

Годівниця для копитних.

Ліворуч - ясен, праворуч - клен ясенелистий.

На великій колоді лежала стара ганчірка. Знявши її, ми оголили частину мурашника, ...

...а також позбавили притулку деяких інших тварин.

Ківсяк.

Трохи замучена.

Однорічка прудкої ящірки в траві. Дивіться, як смужки на тулубі схожі на старі травинки!

Італійський клоп на хвилівнику.

Розпалити багаття з мокрих гілок - непросте завдання, ...

...але ми з ним впоралися.

Вогонь, як завжди, заворожує.

Усього лише пляшка з газованою водою.

Це було добре.

Можна нікуди не поспішати.

Мошка.

Контакт.

Якась хитра лісова муха: дивіться, які довгі ноги.

Часничниця.

Ми надули човен і проїхали в ширшу частину стариці. Тут уже були лише Pelophylax ridibundus, особини батьківського виду. Бачите, як парує вода?

А в деяких місцях туман збирається у величезні клуби.

А це ведмедиця хрестовникова, Tyria jacobaeae, яка сидить на борту човна.

Ми наловили те, що хотіли, і вирушили в зворотну дорогу. Це - зелена жаба, яку ми побачили на автозаправці в дорозі.

А це - уже ранкова фотографія. Господиня і її будинок. Ми приїхали о третій годині ночі і потрапили в її гостинні обійми. Юшка з червоної риби, просто червона риба власного посолу і все інше. Дякую!

А в підвалі цього будинку живуть тритони. Ми завжди, коли там буваємо, дістаємо їх з підвалу і випускаємо в город.

Будинок охороняють вівчарки, що змінюють одна одну (зі зміною поколінь), середньоазійські - алабаї.

Характерний погляд алабая. Нижня повіка опущена, часто трохи запалена, як від недосипання, погляд недовірливий...

Усе, поїздка була закінчена. Дякую всім, хто допомагав нам у ній!