Екологія: біологія взаємодії. 4.12. Паразитизм

Українська мова (найновіша версія) / російська версія (оновлення припинено)

4.11. Хижацтво

Д. Шабанов, М. Кравченко. Екологія: біологія взаємодії
Розділ 4. Популяційна екологія

4.13. Конкуренція та екологічні ніші

4.12. Паразитизм
Справжні паразити дуже тісно пов'язані зі своїми господарями. Вони живуть усередину організму господарів або поживаються його тканинами, не вбиваючи його, принаймні протягом деякого часу. На відміну від хижаків, паразити як правило мають довготривалий контакт зі своєю здобиччю.
У цього паразитизму розвинулася дуже особлива стратегія розмноження — вони обмежуються дуже значно в розмірах і часто потребують безпосереднього контакту як з господарем, так і між собою для розмноження.
Час від часу паразити як правило спеціалізовані за видом: деякі паразити спеціалізуються тільки на людях, інші — тільки на певному вигляді домашнього скоту або диких тварин. Це означає, що паразит звичайно залежить від його господаря більше, ніж господар залежить від паразита. Таким чином, якщо господар вимирає, то паразит також пропадає.
Паразити живуть трьома основними способами в організмі господаря: або в його шлунково-кишковому тракті, або у крові, або в тканинах. Забудьте про систему імунітету господаря, яка часто еволюціонує в отримання «зброї» проти паразитів, які, у свою чергу, еволюціонують в розробку переваг в боротьбі з цією «зброєю». Цей процес зазвичай називають «гонкою озброєння».
Деякі паразити — наприклад, малярійні комарі (рід Anopheles) переносять на собі збудників захворювань. Інші паразити (наприклад, аскариди, рід Ascaris) — це черви, що живуть у кишечнику. Стрічкові черви (клас Cestoidea) також живуть у кишечнику. Скорпіони, риба-присоска (родина Loricariidae) та ін. також є паразитами.