Зоология-2011. Полевая практика: подведение итогов

Дорогі другокурсники, ваша практика закінчилася, вітаю! Ви роз'їхалися з біостанції, я ще на днів три на ній залишився. Тепер тут так спокійно…

Ця практика - для мене за рахунком четверта практика другого курсу в Гайдарах; до того я здебільшого їздив з третім курсом. Чотири практики - достатня кількість, щоб щось можна було порівнювати.

Практика була найважчою з цих чотирьох. Першу половину міцно придавили дощі, у другу було то спекотно, то ну дуже комарино. І, все-таки, мені здалося, що хоча б деякі з вас не пошкодували, що поїхали. Я переконаний, що ви не програли, і ця практика напевно багатьох із вас змінила на краще.

Уперше не було людей, які намагалися б ледарювати (ну, трохи, звісно, ледарювали, але загалом пристойно працювали всі). Можливо, це пов'язано з тим, що ті, хто не хотів їхати на практику, на неї й не потрапили.

Я, правду кажучи, погано ставлюся до т.зв. «альтернативної» практики. Річ у тім, що практика в Харкові не є альтернативою гайдарівській; це ерзац свідомо гіршої якості. Якщо людина за станом здоров'я не може ходити на лекції, для неї не організовують альтернативний лекційний курс; їй надають можливу методичну допомогу та дозволяють складати іспит (як зможе відповісти, так і буде оцінений). Я вважаю правильним так само діяти на практиці: не зміг поїхати - дуже шкода. Продемонструєш те, чого вчили на практиці і будеш адекватно оцінений. За нинішньої організації процесу проблема «альтернативників» зводиться до проведення псевдопрактики в місті; за тієї, яка здається правильною мені - до розробки методичних матеріалів, що дозволяють вивчити програму практики, працюючи з літературою, відео, аудіозаписами тощо. Знаєте, чому я про це пишу? Тому що наступного року через Євро-2012 жодної паралельної практики в університеті не буде…

Оцінка за практику із зоології хребетних складалася з трьох доданків. 30% - тест, який проводив я (іхтіологія-герпетологія-теріологія); 30% - тест, який проводила Тетяна Андріївна (орнітологія); 40% - НДРС, навчально-дослідницька робота студентів. Після того, як склала перша половина, я показав другій результати (включаючи 4 двійки з орнітології) і закликав ставитися до неї серйозніше; друга група краще склала орнітологію, але гірше - мій тест. Тетяна Андріївна в останній день погодилася прийняти перескладання у тих, хто отримав двійку, але, на жаль, частина двієчників до неї навіть не пішли, а покращити результат зміг тільки одна людина. Я двійки не ставив, але виявився здивований: при тому, що ті, хто складали в другий захід, могли вже приблизно знати, про що їх будуть запитувати в тесті, відповіли вони слабше. Я оцінив їх навіть лояльніше, ніж першу половину, але зміг поставити тільки одну оцінку В і жодної А. Шкода. Результати - на графіку. Тут видно, що, вписавши результати другої "половини" (14 осіб) між результатами першої (24 осіб), я виставив усім студентам з другої половини максимально можливу оцінку.

Зате НДРС другої половини виявилися кращими: з припиненням дощів та вологості робота більш-менш увійшла в стабільне русло. Загальний результат показаний у таблиці.

Чи правильно, що тести із зоологічних предметів ми оцінювали досить скупо, і в результаті цього частина студентів поїхали з практики з трійками? Мені здається, що оцінювали всіх за одними правилами, і ті, хто отримав нижчі оцінки, дійсно працювали гірше. Поки не знаю, які оцінки отримали альтернативники. На майбутнє будемо намагатися узгоджувати вимоги; я вважаю правильним такий спосіб оцінювання, щоб оцінки на основній практиці виявлялися вищими, ніж у тих, хто на неї не поїхав. Для цього постараюся домогтися, щоб «альтернативники» складали той самий за складністю тест, що й ті, хто дійсно проходив практику.

Не дивуйтеся оцінкам на кшталт «В+1». Якщо людині не вистачало 1 бала до 80, і ми з Т.А. оцінювали його роботу, як гідну, ми «накидали» бал, якого бракувало. Розрахунок оцінок: тести: E - 14, D - 18, C - 22, B - 26, A - 30; НДРС: E - 20, D - 25, C - 30, B - 35, A - 40.

Кілька коментарів щодо НДРС. У якому порядку їх прокоментувати? Зроблю це в алфавітному порядку їхніх виконавців. Це – короткий та не «авторизований» опис робіт. Тут викладено те (і тільки те), як ці роботи побачив я. Усі роботи доповідалися на спільній з ботаніками конференції в найбільшому приміщенні біостанції – їдальні. На мою думку, було по-справжньому цікаво. Отже.

Алі Сабіна, Голіцин Валентин та Лебідь Катерина зробили роботу з флуктуючої асиметрії двох видів коропових риб. Більша частина досліджених ними ознак, як виявилося, характеризується спрямованою, а не флуктуючою асиметрією. Сам факт такої спрямованої асиметрії цікавий і міг би стати предметом спеціального дослідження. Шкода, що в презентації були проколи, тому оцінка за роботу – В.

Бабич Роман, Заболотников Микола та Миронов Роман намагалися виробити умовні рефлекси в жаб, щоб порівняти швидкість їх вироблення в диплоїдних та триплоїдних жаб (і перевірити, чи правда, що триплоїди через меншу кількість клітин «тупіші»). Як не дивно, умовні рефлекси («підморгування» у відповідь на дотик до ока або слабкий удар струмом) виробити не вдалося. У роботу була додана кількісна оцінка здатності жаб залишати обмежений простір. Шкода, що Миронов доповівся з недоліками, що й призвело до оцінки В; на жаль, один з авторів роботи брав участь у ній лише частину часу, і я визнав за правильне знизити йому оцінку до С.

Бабута Анастасія та Горпинченко Павло побудували залежність ваги жаб від їхніх розмірів. Ця робота цікава для моделювання популяційних систем жаб, даючи можливість оцінювати їхню біомасу. Робота виконана якісно, на пристойному матеріалі; Горпинченко навіть продовжив вимірювання після захисту НДРС – у розрахунку на публікацію. Звісно, А. Тези опубліковані.

Бовдир Єлизавета та Куліш Алла зробили роботу з обліку та морфометрії мишоподібних гризунів відкритих біогеоценозів. Схожу роботу, тільки пов'язану з мишоподібними гризунами лісових ценозів, виконали Криворучко Тетяна, Носова Ірина та Прокурор Дмитро. Обидві роботи об'ємні, сумлінно виконані під керівництвом Т.А.; оцінка в обох випадках – А.

Громенко Андрій виконав роботу, у якій оцінювалася швидкість переміщення пуголовків поодинці та в групах у спеціально склеєному для цього лабіринті (Y-подібному) зі скла та силікону. Чесно кажучи, поки Громенко зробив свою роботу, він мене встиг добряче нею замучити, але робота вийшла цікава. Загалом, пуголовки переміщуються достатньою мірою випадково… Оцінка А. Тези опубліковані.

Губаренко Любов, Дейнека Дар'я та Мунтяну Яна зробили роботу з порівняння розміру еритроцитів у диплоїдних гібридних жаб та представників батьківського виду. Керувала ними Настя Бондарева, третьокурсниця, яка проходила практику на біостанції за індивідуальним завданням. Усупереч початковим очікуванням, розміри еритроцитів у диплоїдних Pelophylax esculentus та Pelophylax ridibundus однакові. Як не дивно, у ході роботи з'ясувалося, що розмір еритроцитів, оцінений за двома однаковими мазками, може відрізнятися більш ніж на мікрометр. Оцінка А. Тези опубліковані.

Дегтярьова Анастасія та Іващенко Анна виконали (під керівництвом випускниці IV курсу Ольги Михайлової) чудову роботу з каріоаналізу (методом давлених препаратів) пуголовків зелених жаб із затоки Сіверського Дінця. З 15 проаналізованих пуголовків 3 виявилися анеуплоїдами (з числом хромосом між 2 n та 3 n). На доповіді були показані якісні каріопрепарати; до речі, це перший опис анеуплоїдних особин (нехай і просто пуголовків) із Сіверського Дінця; раніше ми знаходили тільки анеуплоїдні гамети. Звісно, А. Тези опубліковані (шкода, третьокурсниці не захотіли брати участь у публікації)

Дерев'янко Олексій, Калінічева Тетяна, Литовка Катерина та Сальницька Марія виконали роботу з абсолютних літніх обліків птахів заплави. Ця робота виявилася схожа на роботу Місяць Тетяни та Чепурної Наталі з обліків птахів діброви. І те, і інше – вотчина Т.А. Обидві роботи були вельми хороші, але, на жаль, «дібровна» презентація виявилася побудована невдало. Оцінка за діброви – В, за заплаву – А.

Робота Іваненка Олексія, Котельникової Ірини та Липчанської Ксенії викликала найбільшу кількість емоцій. Вони обліковували переміщення студентів на біостанції тими методами, якими можна було б обліковувати переміщення будь-якого іншого виду тварин. Зрозуміло, що дівчата частіше ходять групами, ніж юнаки; зрозуміло, що дівчата часто ходять групами в туалет (для юнаків така поведінка не спостерігалася). Але, наприклад, що серед студенток сильніше групуються першокурсниці, а серед студентів – другокурсники, на поверхні не лежить. Ми з Т.А. розійшлися в оцінці допустимості таких робіт (я вважаю її цікавою, вона підкреслює, що ця тема привела до того, що без уваги залишилися ті тварини, заради яких студенти приїхали на біостанцію). Ми зійшлися на оцінці В, причому я вважаю її обґрунтованою хоча б тим, що частина матеріалу так і не залишилася обробленою. Проте, жодну роботу так не цитували й не згадували, як цю.

Кієнко Людмила та Мельник Наталя вивчали переміщення пуголовків в експериментальній установці. Ідея роботи полягала в тому, щоб визначити (через фіксовані проміжки часу) положення пуголовків у посудині з круглим дном, яка була розбита на сектори. Порівнюючи одинаків та пари пуголовків, можна було визначити, як впливає перебування в групі на рухливість; порівнюючи положення пуголовків у парі, можна було визначити, переміщуються вони кооперативно, випадково чи антагоністично. На жаль, під час доповіді дівчата міцно заплуталися зі статистикою, та озвучили висновки протилежні тим, які випливали з результатів обробки; із цим пов'язана невисока оцінка – D. Проте, ідея роботи здається мені цікавою, і я б хотів, щоб подібні НДРС виконувалися і в майбутньому.

Мелешко Альона та Суворова Анна виконали роботу з обліку зелених жаб Іськового ставу методом мічення та повторного відлову. Робота була пов'язана з цілою серією нічних екскурсій, на яких Альона досконало навчилася ловити жаб, здивувавши всіх своєю спритністю та спостережливістю. Виявилося, що жаб на Іськовому ставу не так-то багато: трохи більше 300 самців та напівдорослих особин. Без сумнівів - А. Тези опубліковані.

Романченко Олександр та Черненко Олександр на моє прохання розробляли технологію стандартизованого фотографування жаб, що дозволяє індивідуально розпізнавати та вимірювати їх за фотографіями. Звісно, технологія поки сира, але думаю, що вона має непогане майбутнє. На жаль, деякі ідеї роботи реалізувати не вдалося, тому за неї загалом – В. В останню ніч Романченко зробив титанічне зусилля, перефотографував та переміряв жаб наново, тому йому оцінка підвищена до А.

Снурникова Анастасія та Старова Олена виконали досить «класичну» роботу з підрахунку нір ластівок-берегових та вимірювання їхньої добової активності. Робота непогана, але невелика, тому – В.

Дорогі студенти! Серед зоологічних НДРС не було жодної, результат якої був би вирішений заздалегідь, у всіх був дослідницький компонент. Аналоги в минулому мають тільки роботи з вимірювання пуголовків (хоча раніше пуголовків вимірювали тільки в річці) та з обліку активності берегових. Ви знаєте, можливість вирішувати осмислені та нові завдання, а не повторювати те, що робилося іншими – одна з привілеїв, яку дає навчання на біологічному факультеті Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

На мою думку, цілу низку робіт можна представляти на студентську наукову конференцію. Дуже рекомендую це авторам наступних робіт:

— обидві роботи з літніх обліків птахів;

— обидві роботи з обліків та морфометрії мишоподібних гризунів;

— робота з обліку жаб Іськового ставу;

— робота з розміру еритроцитів;

— робота з каріоаналізу пуголовків;

— робота з пуголовків у лабіринті;

— робота з розміру та ваги жаб;

— робота з розміру та ваги пуголовків річки та Іськового ставу.

Думаю, що після доведення до пуття можна друкувати й роботи з переміщення пуголовків (треба добре розібратися в статистиці), флуктуючої асиметрії коропових (перевірити, можна додати матеріал), переміщень студентів (якщо вийде добре вибудувати та додати дещо в обробку).

Ну що, попрацювали непогано. У колишнього другого курсу попереду екологія, а в колишнього першого через 11 місяців — практика із зоології хребетних. Відпочиньте добре, але надовго не розслабляйтеся!