Екологія: біологія взаємодії. 6.07. Проблема забезпечення енергією
Потенційна потужність відновлюваних джерел енергії становить приблизно 10-13 ТВт (тераватт, мільярдів кіловат) енергії, що за порядком відповідає потребі людства.
Українська мова (найновіша версія) / Українська мова (оновлення припинено)
6.06. Проблема пестицидів
Д. Шабанов, М. Кравченко. Екологія: біологія взаємодії
Глава 6. Екологія людини та охорона природи
6.08. Водозабезпеченість і ґрунти в Україні
6.07. Проблема забезпечення енергією
У 1983-84 рр. Генеральна Асамблея ООН створила МКСОР (Міжнародну комісію з навколишнього середовища та розвитку), інакше звану «комісією Брундтланд» на ім'я її голови (голови) прем'єр-міністра Норвегії Гру Харлем Брундтланд. У 1987 році ця комісія представила доповідь «Наше спільне майбутнє», присвячену перспективам розвитку цивілізації в кінці XX та XXI столітті.
Потенційна потужність відновлюваних джерел енергії становить приблизно 10-13 ТВт (тераватт, мільярдів кіловат) енергії, що за порядком відповідає потребі людства. Під час підготовки доповіді МКСОР (1987 р.) використовувалося близько 2 ТВт, тобто 21% світового споживання, з них 15% припадало на біомасу (дрова та сільськогосподарські відходи), 6% — на гідроелектроенергію. Використання дров як джерела енергії вже не може зростати і має знижуватися.
Відновлювані джерела енергії:
— енергія течії річок (сонячна енергія, перетворена гідрологічним циклом) використовується найбільшою мірою, але все одно недостатньо; за її розвиток доводиться платити руйнуванням екосистем і виселенням людей у місцях затоплення, виділенням токсичних газів із затопленої органіки, розвитком хвороб типу шистосоматозу, перешкодами для пересування риб і наземних тварин та ризиком катастроф при руйнуванні гребель;
— спалювання деревини вже не може базуватися на природних лісах і потребує спеціального вирощування паливної деревини в рамках агросистем; спалювання деревини забруднює атмосферу, особливо небезпечне виділення з димом залишків пестицидів;
— спалювання палива, отриманого з біомаси; загрожує виділенням у середовище ряду токсичних речовин і потребує розвитку технологій (у 1984 р. Бразилія замінила 60% бензину етанолом із цукрової тростини, виробивши його близько 10 млрд л.; при зниженні ціни на нафту ця діяльність перестала бути рентабельною);
— використання сонячної енергії для нагріву та виробництва електрики — дуже перспективна галузь, розвиток якої стримується відносною дорожнечею необхідних матеріалів;
«Деякі труднощі використання сонячної енергії пов'язані, як не дивно, з травмами при падінні з дахів під час обслуговування та ремонту сонячних установок і збитками, завданими їхніми засліплюючими скляними поверхнями» (Доповідь Міжнародної комісії ООН з навколишнього середовища та розвитку, 1987).
— використання енергії вітру — один із найдавніших і найперспективніших способів (суттєва частина енергії в Нідерландах отримується від вітряків); плата — шум і вібрація, відчуження частини території;
— використання геотермальної енергії можливе в деяких регіонах і зараз посилено розвивається;
— інші джерела (приливні електростанції, використання енергії природних перепадів температур тощо).
При використанні відновлюваних джерел енергії не відбувається додаткового розігрівання біосфери, оскільки енергія лише переходить з однієї форми в іншу; їх використання не призводить до теплового забруднення. Існує тепловий ліміт використання невідновлюваних джерел, що становить близько 100 ТВт (поки до нього далеко, але при збереженні нинішніх темпів розвитку він мав би бути досягнутий до середини XXI століття).
У 1900 році Рудольф Дизель представив на міжнародній виставці в Парижі двигун, який працював на арахісовій олії. Зараз перспективною вважається технологія отримання із соєвої та ріпакової олії біодизельного палива, яке може використовуватися або в чистому вигляді, або в суміші з нафтопродуктами.
Рослинні олії — ефіри жирних кислот із триатомним спиртом гліцерином. Замінюючи гліцерин одноатомними спиртами (метанолом або етанолом) отримують біодизель — текучу жовтувату рідину із запахом попкорну або смаженої картоплі.
6.06. Проблема пестицидів
Д. Шабанов, М. Кравченко. Екологія: біологія взаємодії
Глава 6. Екологія людини та охорона природи
6.08. Водозабезпеченість і ґрунти в Україні