Суррогаты природоохраны. Колонка в КомпьютерреOnline #43

←
Дмитро Шабанов
→

Дієта без фосфору?
Сурогати охорони природи
Три синтези в еволюційній біології

Колонка в КомпьютерреOnline #42
Колонка в КомпьютерреOnline #43
Колонка в КомпьютерреOnline #44

Хто здає вторинний продукт, той харчується чудово.
Володимир Войнович
«Москву 2042» Войновича я читав дуже давно, ще коли її вперше опублікували на радянському (чи вже пострадянському?) просторі. У пам’яті залишилися принцип, винесений в епіграф цієї колонки, і плутані спогади про нагромадження марення. Чи можна вигадати більшу нісенітницю: у ролі довгожителя-Геніаліссімуса, який очолює Москорепу (Московську комуністичну республіку), Войнович вивів співробітника КДБ, який виконував у 1980-х роках особливі доручення в Німеччині! На жаль, антиутопія Войновича підтверджує думку моєї позаминулої колонки: спроби уявити собі суспільство, яке не виснажує середовище існування, чомусь виявляються надзвичайно непривабливими. Зате деякі ідеї звучать цілком сучасно. Що першим ділом запропонували читачі минулої колонки, присвяченої вичерпанню фосфору? Використовувати рибне борошно. Ось-ось, і в Москві-2042 була передбачена «Делікатесна м'ясна ковбаса з рибного борошна»...
Перестаю жартувати. Зараз все більшого поширення набуває ідеологія так званого «органічного» землеробства. У Росії часто говорять і пишуть не про «органічні» продукти, а про «біопродукти», «екопродукти» тощо. Йдеться про продукцію сільського господарства, вироблену без мінеральних добрив, пестицидів, ГМО, гормонів, стимуляторів та іншої «хімії». Такі продукти повинні вироблятися «традиційними методами». Тварин при цьому лікують травами та гомеопатичними препаратами, багато видів обробки продукції (ультразвуком, наприклад) суворо заборонені, а для упаковки можна використовувати лише «органічні» матеріали. До їх числа належить і цілком органічний папір, і взагалі-то неорганічне скло, і навіть (на думку деяких джерел) загадковий «біопластик». В ЄС прийнято директиви щодо органічного виробництва, Україна з цього місяця ввела в дію відповідний закон, а для Росії цей крок, мабуть, ще попереду.
Вибачте за велику кількість лапок у цьому тексті. Для мене альтернативою «органічним» продуктам харчування мали б бути «неорганічні», а сама ця пара термінів нерозривно пов’язана з органічною та неорганічною хімією. Ймовірно, споживачі екогламуру мають інші асоціації. А ще цікаво читати, що одним із чотирьох стовпів у виробництві «органічних» продуктів є «принцип екології», або дізнаватися з реклами, що якийсь продукт «не містить хімічних речовин». Скажете, не треба чіплятися до нечіткості понять у прихильників екомоди? Не виходить: на мою думку, тут справа не в словах, а в глибокому нехтуванні логічністю мислення. Слова-маркери «екологів» не вимагають розуміння, вони націлені на нав'язування емоцій.
Частка «органічних» продуктів на ринку країн «золотого мільярда» вже сягнула кількох відсотків. Йдеться про відносно дорогі продукти. Для їхнього просування використовується механізм формування моди. Наприклад, цей механізм працює так. У людей дізнаються, чи хотіли б вони вживати «органічну їжу», нехай дорожчу, але таку, що дарує здоров’я і рятує планету. Те, що це питання містить сумнівне твердження, маркетологів не бентежить, але зате висока частка позитивних відповідей дозволяє стверджувати, що «органічні» продукти користуються популярністю. Ну а потім можна просувати «біоорганіку» через «Космополітен» і збирати колекції висловлювань екологічно стурбованих «зірок», які повторюють нав’язані їм дурниці. Вас дивує, що перший у Росії екосупермаркет (орієнтований на «вибагливу публіку») відкрився на Рубльовському шосе?
Ні-ні, я не хочу сказати, що «органічні» продукти погані. Ймовірно, у більшості випадків вони не гірші, а часто навіть кращі за масові продукти. Аналізи показують, що в «біопродуктах» часто буває дещо більше вітамінів і мікроелементів, а також дещо менше пестицидів, ніж у звичайній їжі. На жаль, зазвичай результати коректних вимірювань не підтверджують тих разючих відмінностей, про які трублять рекламщики. Буває навіть, що характеристики «біопродуктів» виявляються не покращеними, а погіршеними. Втім, споживачі екогламуру не дуже довіряють науці. Подумайте: є напрямок «органічного» виробництва, що вимагає, щоб виробники говорили «біопродуктам» добрі слова, наповнюючи їх благодатними вібраціями. Ви ж не очікуєте, що формалісти-вчені зареєструють настільки тонкі ефекти своїми нудними приладами?
«Органічні» продукти намагаються очистити від слідів ГМО (генетично модифікованих організмів) і пестицидів (отрутохімікатів: інсектицидів, гербіцидів та інше, та інше...). ГМО і пестициди – дві великі різниці. Одна з важливих відмінностей між ними полягає в тому, що шкода від пестицидів цілком реальна, а від ГМО – скоріше віртуальна.
Колись мені потрапила до рук книга про шкоду ГМО, видана за кошти фонду, очолюваного Олексієм Володимировичем Яблоковим, відомим біологом. Я був вражений: для боротьби з генетичною інженерією використовувалося все – брехня, неграмотність, залякування, заздрість. Я тоді написав відкритий лист Яблокову, який досі гуляє Мережею і лежить на моєму сайті. Яблоков після цього надіслав мені книгу, написану у співавторстві з Л.А. Федоровим («Пестициди — токсичний удар по біосфері та людині»), запропонувавши розкритикувати й її. Ви знаєте, різниця була колосальною. Шкода пестицидів доведена безсумнівно, з використанням коректного наукового інструментарію. Щоб її описати, не потрібно перекручувати і брехати. Шкода технологій ГМО в цілому не доведена, і спрямована проти цієї технології пропагандистська кампанія носить характер маніпуляцій і дезінформації.
Чи означає це, що всі ГМО безпечні? Ні. ГМО – потужна і потенційно небезпечна технологія, наслідки використання якої треба ретельно вивчати і контролювати. Використання деяких ГМО передбачає масове застосування пестицидів, антибіотиків, створює можливість для розселення генетичних векторів. Такі технології слід обмежувати і забороняти. Інші ГМО дають можливість скоротити використання пестицидів, підвищити поживну цінність рослинної продукції, збільшити стійкість врожаю, отримати цінні речовини. Ці технології при належному контролі заслуговують на підтримку та поширення.
А що робити з пестицидами – взяти й раз і назавжди відмовитися? Це спосіб організувати рукотворний голод. Що ж робити? Не розглядати їх усі разом, переходити на менш небезпечні, мінімізувати їх застосування...
Повернемося до «органічної» їжі. Ймовірна відсутність у ній ГМО важлива скоріше з точки зору заспокоєння страхів, нав’язаних пропагандою. Ну що ж, і це непогано. Якщо людина буде вживати цілком звичайну їжу, щиро вірячи, що та має цілющі властивості, вона насправді може поліпшити своє здоров’я!
Я знаю одну розумну людину, яка наполягає, що рекламовані зараз безглузді способи чудового оздоровлення насправді корисні. Ледарі, яким немає чим зайняти свою голову, витрачають свою енергію на них, а не, припустимо, на війни з ближніми. Я з ним скоріше не згоден: мене засмучує, що ціна, яку доводиться платити за таке оздоровлення, — відмова від критичного мислення. Що ви оберете: радісно виконувати певні ритуали, переклавши відповідальність за ваші дії на когось зовні, чи зберігати ясність мислення та чесність перед самим собою навіть у незавидному становищі? Кому що...
Я думаю, що, якщо людина платить додаткові гроші за «органічні» продукти, вона, принаймні, не шкодить своєму здоров’ю. Звичайно, є й раціональніші способи витрачати гроші, але нав'язувати іншим способи витрачання їхніх власних надлишкових ресурсів — марна справа.
Набагато гірше я ставлюся до пропагандистів, які поширюють забобони. Звичайно, продажність реклами — притча во язицех. Але зверніть увагу: рекламщик, який просуває предмети розкоші, ймовірно, усвідомлює, що діє егоїстично, а піарник, який оспівує «екологічно чисті» продукти, робить майже те саме, але, ймовірно, вважає себе високоморальною особистістю.
Той міф, який я хочу обговорити, такий. Нам повідомляють, що «органічні господарства допомагають відновити та зберегти здорову екологію Землі». Це правда чи ні?
Зрозуміло, що словосполучення «екологія Землі» — один із маркерів територій, де живуть дракони. Але все-таки чи сприяє «органічне» землеробство переходу людства до невичерпного стану (або сталого розвитку — як завгодно)?
Не сприяє. Як би не було організовано землеробство, з агросистем потрібно вилучати біогени, а раз так, їхні втрати треба компенсувати. Як це можна зробити? Ну, перш за все повертаючи назад вилучене.
Войнович передбачив донорів, які здають кров, вторинний продукт (відходи життєдіяльності, які, відповідно до вчення Геніаліссімуса, є первинним продуктом), волосся та генетичний матеріал. Старі та хворі люди переміщалися за Перше кільце. Після ретельного роздуму ми маємо дійти висновку, що це межує з розбазарюванням ресурсів. Замикаючи кругообіг, ми маємо повертати на поля навіть власні трупи. Не надто апетитно звучить? Що ж поробиш. Для мене важливіше те, що наше суспільство буде стійкішим тоді, коли ми будемо дивитися на ближнього як на унікальну особистість, а не як на джерело добрив чи інших ресурсів. Інша проблема полягає в тому, що і наші тіла, і відходи, які вивозяться з наших міст, несуть у собі цілий букет забруднювачів – від важких металів до збудників хвороб. Спроба компенсувати втрати біогенів таким способом і неприємна, і просто неможлива.
Може, ми даремно про це подумали: в екогламурі не захочуть використовувати людські відходи – це буде немодно. Отже, органічну масу з біогенами треба брати з інших екосистем. Не буду обговорювати складнощі, пов’язані з тим, що будь-які органічні добрива містять складні комплекси біогенів: одні в нестачі, інші в надлишку. Щоб доставити на поле все необхідне в потрібному поєднанні, доведеться використовувати суміші з різної органіки. Для мене цікавіше інше. Звідки цю органіку брати?
Зрозуміло, що це має бути не листя з міст, з усім, що в ньому накопичилося. Це має бути не продукція природних екосистем: якщо її вилучати, ці екосистеми деградуватимуть. Отже... Так, відходи продукції з інших полів: рослинна маса, відходи життєдіяльності тварин, які отримували цю рослинну масу, залишки самих цих тварин (але тільки без «неекологічної» обробки). А як поповнювати втрату біогенів на тих, допоміжних полях? За рахунок «хімії»? Але ж вона з часом проникне в «органічну» їжу!
Так і відбувається. Проникає. «Органічні» стандарти описують і вимоги до тих виробництв, які використовуються для підтримки основного, але неминуче висувають до них м'якші вимоги. Можуть виникати навіть триповерхові або ще складніші конструкції. «Звичайне» поле забезпечує добрива для «допоміжного», звідти відходи надходять на «органічне» поле, а через нього — чи то до екологічно стурбованих європейців, чи то на Рубльовку. Чи зменшують ці хитрощі навантаження на біосферу? Ні, лише збільшують, знижуючи продуктивність найкращих сільськогосподарських угідь.
І коли споживачі «органічних» продуктів та іншої «біоїжі» переконують себе, що рятують планету, вони лише витрачають душевну енергію, яка могла б забезпечити якісь зміни на краще, на порожні іграшки. Добре, що хоч не дуже шкідливі.

←
Дмитро Шабанов
→

Дієта без фосфору?
Сурогати охорони природи
Три синтези в еволюційній біології

Колонка в КомпьютерреOnline #42
Колонка в КомпьютерреOnline #43
Колонка в КомпьютерреOnline #44