Вікі-сторінка

Подкласс Archosauromorpha

Архозаври (Archosauria –«панівні ящери») – систематично дуже різнорідна група, що в ході еволюції розвинулася від рівня, лише трохи відмінного від тилозаврового, до рівня «майже птахів». Примітивні архозаври відрізняються від архозавроморф головним чином вираженою текодонтністю.

Систематика

Підклас Archosauromorpha у традиційній систематиці поділяється на п'ять рядів [.

Підклас Archosauromorpha

Ряд Tecodontia (Текодонти)

Ряд Крокодили

Ряд Ящеротазові динозаври

Ряд Птахотазові динозаври

Ряд Птерозаври

Характеристика ряду текодонтів.

Систематика текодонтів дуже ускладнена, оскільки ряд об'єднує дуже різнорідні форми. Спільними ознаками для всіх залишаються метакінетичність черепа та відсутність шовного з'єднання тім'яних кісток із cupraoccipitale, а парокципітальних відростків – із лускатими кістками. Існують різні погляди на систематику примітивних архозаврів, останнім часом намітилася тенденція до поділу всіх текодонтів, за винятком протерозухій, на дві гілки – «динозаврову» (Ornithodira), що веде до динозаврів, та «крокодилову» (Crurotarsi), що веде до крокодилів [Sereno, 1991.] . У цій статті систематика примітивних архозаврів викладається у традиційному обсязі, з урахуванням сучасних підходів.

Ряд Tecodontia (Текодонти)

Підряд Archosauriformes (Протерозухії)

Підряд Pseudosuchia (Псевдозухії)

Підряд Ornithosuchia (Орнітозухії)

Підряд Parasuhia (Фітозаври)

До протерозухій відносять найархаїчніших архозаврів, що спираються при русі на чотири ноги. У цієї групи ще не виробився типовий для вищих архозаврів трипроменевий тазовий пояс. Гомілковостопний суглоб був «подвійним» : поряд з архаїчним суглобом між кістками гомілки та стопи існував ще й мезотарзальний, але обидва ці суглоби навіть у сукупності не давали такого повного згинання стопи, як головний круротарзальний суглоб вищих текодонтів. Окостенілої грудини не було. Шия видовжена, складалася з 7-8 хребців. Крижі з двох хребців. Крижові ребра зазвичай горизонтальні. Кістки кінцівок зазвичай короткі та масивні. Таз широкий. Сідничні кістки короткі.

Череп зазвичай довгий, верхня щелепа довша за нижню. Ніздрі та орбіти орієнтовані зазвичай латерально. Площина потилиці розташована зазвичай похило. Друге піднебіння не розвинене. Розвинені піднебінні зуби. Наявна метакінетична рухливість.

Протерозухії були хижими або рибоїдними тваринами розміром від 75см до 5-6м. Почали з'являтися в найпізнішій пермі Східної та Західної Європи, Китаю, Африки, Індії та Австралії, але трапляються також у середньому тріасі Північної та Південної Америки і, можливо, Західної Європи, а також у верхньому тріасі Південної Америки. Одна з найбагатших фаун протерозухій, що налічує 10 родів з 11 видами, описана з нижнього та середнього тріасу Європейської Росії та Приуралля (Оренбурзька область), але ця фауна відома майже виключно за фрагментарними рештками (за винятком Garjania).

Представники

У родині Erythrosuchidae найбільшим представником був Erythrosuchus з верхньої частини нижнього тріасу Південної Африки з порівняно коротким та високим черепом зі злегка виступаючою вперед мордою, відносно короткою шиєю. Рис. 1.1-1.3

Рис. 1.1-1.3
Рис. 1.1-1.3
Рис. 1.1 Рис. 1-2 Рис 1.3 Незвичайну будову мав Chasmatosaurus – великий (завдовжки до 1,5 м) крокодилоподібний напівводний хижак зі сплощеним черепом та видовженою мордою, різко загнутою вниз. Дивне враження залишає незвичайне переднє положення хо

Рис. 1.1 Рис. 1-2 Рис 1.3

Незвичайну будову мав Chasmatosaurus – великий (завдовжки до 1,5 м) крокодилоподібний напівводний хижак зі сплощеним черепом та видовженою мордою, різко загнутою вниз. Дивне враження залишає незвичайне переднє положення хоан у хазматозавра: передній кінець хоанальної щілини відкривається під зовнішніми ніздрями. Рис. 2.1-2.2 Хазматозавр спочатку був описаний з нижнього тріасу Південної Африки, а пізніше відкритий також у нижньому тріасі Індії та Китаю.

Рис. 2.1

Рис. 2.1

Рис. 2.2 комп'ютерна реконструкція Фітозаври або паразухії. До них належать крокодилоподібні водні архозаври (прибережно-морські або частково прісноводні) із сильно зсунутими назад та тісно розташованими ніздрями. У довжину ці ящери досягали від пі

Рис. 2.2 комп'ютерна реконструкція

Фітозаври або паразухії.

До них належать крокодилоподібні водні архозаври (прибережно-морські або частково прісноводні) із сильно зсунутими назад та тісно розташованими ніздрями. У довжину ці ящери досягали від півтора до п'яти-шести метрів, череп великих особин досягав довжини до 1,4 м. Морда дуже довга та вузька, верхня щелепа зазвичай трохи довша за нижню. Хоани розташовані приблизно на рівні ніздрів, так що справжнє вторинне піднебіння не утворене. Піднебінних зубів немає, таз дуже примітивний, майже пластинчастий (лобкова та сіднична кістки розділені лише слабко вираженою перегородкою). У крижах два хребці. Гомілковостопний суглоб за будовою ідентичний крокодилячому, але відрізняється напрямком суглоба (у крокодилів суглоб спрямований назад, а в паразухій – назад та назовні). Добре розвинений спинний панцир із серединного ряду прямокутних, з'єднаних між собою скульптурованих кісткових пластинок. Серединний ряд доповнюється пластинками неправильної форми. Горло може захищатися зчленованими пластинками. Фітозаври були стопохідними ящерами.

рис. 3, відомого з Північної Америки, Західної Європи та Індії.

Відомі, головним чином, з верхнього тріасу Західної Європи, Північної Америки, Північної Африки, Мадагаскару, Індії, Таїланду та Китаю, звідки описано до десятка родів цих рептилій. Два роди вказано для Західної Європи.

Типовими представниками можна назвати індійського Parasuchus та високорилого Nicrosaurus рис. 3, відомого з Північної Америки, Західної Європи та Індії.

Рис. 3 Псевдозухії Спеціалізовані чотириногі текодонти з парасагітальною постановкою кінцівок, стопохідні або факультативно пальцехідні. Череп середньої довжини, верхня щелепа за довжиною дорівнює нижній, передщелепні кістки не утворюють гачкопод

Рис. 3

Псевдозухії

Спеціалізовані чотириногі текодонти з парасагітальною постановкою кінцівок, стопохідні або факультативно пальцехідні. Череп середньої довжини, верхня щелепа за довжиною дорівнює нижній, передщелепні кістки не утворюють гачкоподібного загину вниз. Ніздрі та орбіти орієнтовані в латеральній площині. Вторинне піднебіння помірно розвинене – медіальні відростки верхньощелепних кісток невеликі, хоани трохи зміщені назад. Піднебінні зуби відсутні. Метакінетична рухливість обмежена. Зазвичай два, рідше три-чотири крижові хребці. Крижові ребра загнуті вниз, рідше горизонтальні. Кістки кінцівок зазвичай довгі та грацильні. Таз вузький, лобкові та сідничні кістки зазвичай видовжені. Багато груп займають невизначене положення в системі [Івахненко 2008]

До складу входять три інфраряди, у тріасі Східної Європи представлений Rauisuchia.

Інфраряд Rauisuchia.

Представлений середніми, великими та гігантськими хижими або всеїдними псевдозухіями (довжина тіла 2-10 м.), факультативно пальцехідні. Череп досить великий, вузький та високий, рострально майже не знижується. Представлені в ранньому тріасі Південної Америки, середньому тріасі Західної Європи, Південної Америки, Китаю, Східної Африки та Індії, а також у пізньому тріасі Південної Америки, Північної Америки, Індії.