На всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт у Запоріжжі III місце посіла робота Ольги Михайлової та Анастасії Кечеджи з вивчення гаметогенезу зелених жаб. Крім того, таке саме місце посіла ще одна робота з нашого університету - Ірини Головіної з фізіології рослин.
Я пишаюся тим, що роботи по жабах учасників нашої робочої групи посідають місця на цьому конкурсі третій рік поспіль, і знаю, що причина цього криється не стільки в самих жабах, скільки в тих студентах, які з ними працюють. Можливо, свою роль відіграє і стиль спільної роботи в нашій групі.
Торік, 2011 року, II місце на такому ж конкурсі в Мелітополі посіла Анастасія Бондарева з роботою з вивчення розміру та форми еритроцитів гібридних зелених жаб різної плоїдності.
У 2010 році II місце на тому ж всеукраїнському конкурсі в Мелітополі посів Дмитро Дедух з роботою з вивчення в зелених жаб хромосом типу лампових щіток.
Можна, звісно, з'ясувати, чи не могли Оля та Настя отримати кращий результат, але це, очевидно, зайве. Не думаю, що різниця між, наприклад, II та III місцем має принциповий характер. Важливо, що їм удалося показати, що їхня робота, як і робота Головіної, - сильна, що належить до числа найкращих робіт, виконуваних зараз студентами по всій Україні.
До речі, хочу звернути увагу, що успіх усіх "жаб'ячих" переможців конкурсу ґрунтувався насамперед на їхній власній працьовитості. На жаль, серйозних витрат праці та часу вимагав і аналіз препаратів лампових щіток, і вимірювання незліченних еритроцитів, і, звісно, приготування та мікроскопія розчавлених препаратів жаб'ячих тканин. Оля та Настя витратили більше року наполегливих спроб для того, щоб відпрацювати методику каріоаналізу. Зате коли методика пішла стійко, з'явилися і результати. На сьогодні в Олі три статті (одна з них у друці), у Насті - дві. Ось
перша з них; сподіваюся, скоро викладу на цьому сайті дещо ще. Та зі статей Олі, в якій не брала участі Настя - результат роботи в Гайдарах улітку 2011 року, під час практики. В Олі вистачило сили волі на те, щоб провести майже весь час за мікроскопом (у мене б так не вийшло!).
З іншого боку, самою лише наполегливістю успіху не досягнеш. Важливо не просто докласти незмірних зусиль на те, щоб пробити тунель крізь скелю. Треба пробивати тунель у тому напрямку, в якому можна докопатися до чогось вартісного. Нам пощастило, що ми можемо працювати з чудовим природним феноменом - Сіверсько-Донецьким центром різноманіття зелених жаб. Чим детальніше ми його вивчаємо, тим більше дізнаємося нового та несподіваного. Хочеться, щоб на цьому робота нашої групи не зупинилася...
Вітаю!