Півтори природи людини – 01. Про що йде мова + Програма курсу + Оцінювання та вимоги

 
 

"Півтори природи людини"
Онлайн-матеріали до курсу "Еволюційно-біологічні основи поведінки людини"

Д.А. Шабанов

Анотація курсу Про що йде мова + Програма курсу + Оцінювання та вимоги Література
"Півтори природи людини"-0 "Півтори природи людини"-01 "Півтори природи людини"-02

 

З 2017 року на біологічному факультеті Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна почато викладання міжфакультетського курсу за вибором студентів, що має назву "Еволюційно-біологічні основи поведінки людини". 2023 року цей курс викладався всьоме. На жаль, у 2020 та 2021 роках викладання курсу було ускладнено карантином (2021 року перші 6 занять були очними, далі – дистанційними), а у 2022 році усе змінив широкомасштабний напад на нашу країну Російської Федерації. Усе ж таки, але наслідком дистанційного викладання стала низка записаних лекцій; їх кількість буде зростати. На цій сторінці наведено програму цього курсу, точніше – її робочий варіант, що коригується з часом. Ймовірно, слід пояснити, з чим пов'язана неофіційна назва цього курсу: "Півтори природи людини". Стало звичним говорити про біосоціальну природу людини, тобто наявність в неї двох природ – біологічної та соціальної. Для автора курсу важливо то, що соціальна природа значною мірою зумовлюється біологічною. Завдяки культурному спадкуванню ми отримуємо ті соціальні ознаки, для отримання яких є пристосованою наша біологічна природа. Звісно, наша соціальна сутність є певною мірою незалежною від біологічної, але на окрему природу не "тягне" – лише на половинку. Ось і виходить, що ми маємо півтори природи...

В цілому курс спрямовано на обговорення одного центрального припущення. Поведінка людини, і в першу чергу її репродуктивні та ієрархічні аспекти, значною мірою спрямовується неусвідомлюваними вродженими механізмами, що сформовані нашою біологічною еволюцією. Оскільки ці механізми є анахронічними (пристосувальними до такого середовища і способу життя, якими вони були в еволюційному минулому нашого виду), успішна адаптація сучасної людини потребує розуміння цих вроджених механізмів поведінки й коригування їх дії.

 

Еволюційно-біологічні основи поведінки людини

Програма курсу

Розділ 1. Ознаки організмів як наслідок еволюції

Пояснювальне значення історичного підходу. Механізми біологічної еволюції. Пристосованість як відповідність біосистем та їх середовища. Організм та інші біосистеми як процеси; добір як механізм підвищення стійкості цих процесів. Проблема рівнів добору. Сценарії багаторівневого добору: Невидима Рука, Невидима Нога, Невидима Голова. Анахронічність адаптацій, що сформовані природним добором.

Еволюція еволюції, її головні етапи та фазові переходи (походження життя, генетичне спадкування, походження статевого розмноження, відокремлення герми та соми, появи складних планів будови організму, епігенетичного спадкування, гнучких механізмів поведінки, культурного спадкування, екстрасоматичного спадкування, еволюція мемів та т-мемів тощо). Закономірність появи виду, що перший застосує нові високоефективні механізми вироблення адаптацій.

Розділ 2. Еволюція поведінки тварин

Еволюція поведінки тварин. Структура поведінкового акту. Неврологічні та гормональні механізми керування поведінкою. Механізми, що забезпечують гнучкість поведінки. Вроджені механізми поведінки як комплекси вроджених мотивацій; «демонтаж» у людини інстинктів як фіксованих комплексів дій.

Поняття стратегії. Видові стратегії, стратегії внутрішньовидової взаємодії. Ієрархія стратегій за «горизонтом планування»: максимізація довго-, середньо- та короткострокової адаптивності. Рівновага за Дж. Нешем. Застосування теорії ігор і моделювання для аналізу стратегій. Концепції еволюційно стабільних стратегій та внутрішньопопуляційних стратегій. Дарвінівські, скіннерівські, попперівські та грегорієвські істоти за Д. Денетом.

Розділ 3. Еволюція людини та поведінки нашого виду

Еволюція людини як результат багаторівневого добору. Походження альтруїзму внаслідок генного (споріднений альтруїзм), організмового (реципрокний альтруїзм) та групового (парохіяльний альтруїзм) добору.

Соціобіологія та еволюційна психологія про поведінку людини. Поширена критика «біологізаторства» і відповідь на неї.

Конфлікт ознак людини, що сформовані низькорівневим та високорівневим добором (Е. Вілсон). Прояви такого конфлікту на прикладі еволюційно характерних для людини сексуальних систем: серіальної моногамії, що підтримується добором низького рівня (Д. Морріс, К. О. Лавджой тощо), або множинних зв’язків у групі, що, вірогідно, підтримується груповим добором (Л. Морган, К. Райан і К. Жета тощо). Норма, як стан ознаки, що підтримується добором. «Індивідуальна норма» і «групова норма». Еволюційна загадка відносно добору, що підтримує облігатну гомосексуальність; її можливе рішення з врахуванням групового добору (гомосексуальність як частина «групової норми», що підтримується груповим добором).

Розділ 4. Вроджені механізми поведінки людини

Сфери людської поведінки з найбільшим впливом вроджених мотивацій: репродуктивна (сексуальна і батьківська), харчова та ієрархічна поведінка. Критика хибних уявлень щодо проявлення вроджених мотивацій: вони не є непереборними та вони не завжди проявляються у будь-якому разі й у будь-якому середовищі.

Три типу реакцій на прояви власних вроджених програм: витіснення, капітуляція та модифікувальний контроль. Механізм раціоналізації. Ознаки, що можуть свідчити про наявність вродженої компоненти у певній поведінці. Шляхи вивчення вродженої поведінки. Шляхи експериментального підтвердження вродженості певної поведінкової форми. Складність зв’язку між вродженими та набутими ознаками, у тому числі — при аналізі поведінки.

Відмінності між жіночими та чоловічими стратегіями. Емансипація жінок і різні форми сучасного фемінізму. Причини «подвійного стандарту» і шляхи його коригування. Особливості жіночої репродуктивної біології людини: заміна естрального циклу менструальним, наявність тривалого пострепродуктивного періоду. «Тритактний» вибір партнера у людини (жінка робить заявку, чоловіки пропонують себе та демонструють дбайливість і перспективність, жінка обирає). Критерії вибору партнера. Зміни репродуктивної поведінки жінок під час овуляції. Альтернативні стратегії вибору партнера. Батьківська поведінка, інвестиції у нащадків.

Вертикальні та горизонтальні зв’язки у групі, егалітарні та ієрархічні стосунки, їх переваги та недоліки.

Оцінювання

Система оцінювання у цьому курсі має підштовхнути студентів до знайомства з матеріалом. У зв'язку з цим, оцінка складається з трьох компонентів:
– відвідування лекцій (до 40 балів);
– виконання огляду літературного джерела (до 50 балів);
– відповіді на тест наприкінці курсу (до 60 балів).
Як ви бачите, сумарна кількість балів — 150 (!) балів. Ті, хто наберуть більше за 100, мають отримати у відомості та залікові книжки по 100 балів. Як доводить досвід, 100 балів отримують далеко не усі. Прикладом можуть бути результати викладання курсу у 2021 році. 

Але ж, сподіваюся, ми з вами працюємо не лише за бали...

 

До роботи!