StatOracle–02(S) Робота з програмою Statistica на файлі-прикладі PelophylaxExamples

←	Д. Шабанов, М. Кравченко. «Статистичний оракул»: аналіз даних в зоології та екології			→
Тема 1. Основні поняття біостатистики		Тема 2(S). Робота з програмою Statistica на файлі-прикладі PelophylaxExamples	Тема 3. Використання мови R
«Статистичний оракул»-01		«Статистичний оракул»-02	«Статистичний оракул»-03

 

Тема 2(S). Робота з програмою Statistica на файлі-прикладі PelophylaxExamples

2(S).1. Файл-приклад PelophylaxExamples

У подальшому викладі особливості роботи програм будуть пояснюватися переважно з використанням файлів, що відбивають результати справжніх досліджень. Одним з таких файлів є таблиця даних PelophylaxExamples. Багато матеріалів у даному підручнику стосуються роботи саме з цим файлом. Його можна отримати одним із трьох способів. По-перше, його можна завантажити (PelophylaxExamples.csv) або отримати у автора даного тексту. Доступний для завантаження файл має формат .csv (Comma-Separated Values); це один з поширених форматів для переносу даних між різними програмами. Фактично це текстовий формат, де наведено табличні дані. Кожне наступне значення відділяється від попереднього розділювачем (у типовому випадку — комами, у пропонованому файлі — крапками з комами). Якщо поля таблиці розділені комами, їх неможливо використовувати у якості десяткових розділювачів (нагадуємо, що у більшості розвинених країн у якості десяткового розділювача використовують коми). При використанні електронної версії конспекту наведені нижче дані можна перенести з вікна браузера, файлу Word чи .pdf в необхідну програму. Нарешті, при використанні друкованого конспекту наведену далі таблицю можна розпізнати, ввести в необхідні програми і потім використовувати її в подальшій роботі.

У файлі використаний фрагмент даних, отриманих О. В. Коршуновим при підготовці дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук (автори щиро вдячні О. В. Коршунову за дозвіл використовувати результати його роботи). В оригінальному файлі містився опис кількохсот жаб за 16 морфометричними ознаками; в обраному фрагменті залишено 57 жаб і наведені дані про мінливість у них 7 морфометричних ознак. Структура даних пояснюється на прикладі файлу Statistica, тому що ця програма дозволяє досить просто показати текстово-числові відповідності та специфікації змінних.

Всі описані у файлі-прикладі особини належать до гібридогенного комплексу зелених жаб, Pelophylax esculentus complex. Це два батьківських види, ставкова жаба Pelophylax lessonae (Camerano, 1882) і озерна жаба, P. ridibundus (Pallas, 1771), а також їх диплоїдні і триплоїдні гібриди, звані їстівними жабами, P. esculentus (Linnaeus, 1758). Триплоїдні гібриди P. esculentus представлені двома формами, що відрізняються за складом геномів в генотипі. Відтворення гібридів пов'язано з феноменом геміклональной спадковості. Перелічені форми жаб у різному складі можуть утворювати геміклональні популяційні системи (ГПС), де рід час спільного відтворення передаються як клональні, так і рекомбінантні геноми.

Батьківські види і гібриди мають певні зовнішні особливості, які, однак, не дозволяють чітко відрізняти їх один від одного. Один з методів доказової ідентифікації різних форм зелених жаб полягає у використанні проточної ДНК-цитометрії. Клітини жаб з струмом рідини проходять через ультрафіолетовий детектор. Вони опромінюються ультрафіолетовим випромінюванням на тій довжині хвилі, на який ДНК поглинає випромінення, а потім на тій довжині, на якій збуджена ДНК випромінює енергію, реєструється інтенсивність флуоресценції клітини. Порівнюючи клітини досліджуваних особин з реперними клітинами (наприклад, трав'яної жаби, Rana temporaria), що мають точно відому масу ДНК у кожній клітині, можна визначити масу ДНК в досліджуваних клітинах. Ця маса вимірюється в пікограмах, пг. Оскільки відомо, що геном P. lessonae має масу близько 7 пг, а геном P. ridibundus — 8 пг, за масою клітинної ДНК можна визначити, які геноми входять в генотип даної особини.

У файлі PelophylaxExamples містяться дані про жаб з 5 різними генотипами. Геном P. lessonae позначено як L, геном P. ridibundus — як R, і ці 5 форм — це LL, LLR, LR, LRR і RR. Всі ці форми зустрічаються в Харківській області.

У файлі PelophylaxExamples рядкам (Cases, спостереженням) відповідають окремі особини, а стовпцям (Variables, змінним) — їхні ознаки. Характеристика кожної особини включає в себе місце збору, його координати, а також інформації про належність точки здору або до водозбірного басейну Дніпра (захід і північний захід Харківської області) або Дона (тобто Сіверського Дінця; більша частина території області). Крім того, для кожної жаби вказується її стать. У файлі наведено дані про статевозрілих жаб. 

Вимірювання морфометричних ознак проводилося на фіксованих жабах за допомогою штангенциркуля; дані вимірювалися з точністю до 0,1 мм. Найістотнішою з цих ознак є довжина тіла. Всі інші ознаки можуть використовуватися як у вигляді абсолютних значень, так і у вигляді пропорцій (відношення даної ознаки до довжини тіла). Крім того, для тих чи інших цілей можуть обчислюватися індекси — комплексні ознаки, які обчислюються як певні комбінації вихідних морфометрических ознак. Строго кажучи, пропорції (відносини промірів до довжини тіла) теж є індексами, але в цілях зручності ці поняття простіше звузити так, як це запропоновано в даному абзаці.

Таблица 2(S).1.1. Дані, включені в файл PelophylaxExamples: статевозрілі зелені жаби з Харківської області (невипадкова вибірка)

	Place	East	North	Basin	Sex	DNA	Genotyp	L	Ltc	Fm	T	Dp	Ci	Cs
LL_f_603	Krasnocuts`k	35,16	50,07	Dnipro	female	14,03	LL	603	194	264	255	76	42	119
LL_f_562	Chernetchina	35,13	50,05	Dnipro	female	13,95	LL	562	187	266	249	62	41	152
LL_f_592	Chernetchina	35,13	50,05	Dnipro	female	13,99	LL	592	195	281	261	79	37	132
LL_m_595	Chernetchina	35,13	50,05	Dnipro	male	13,95	LL	595	199	285	286	75	38	114
LL_f_602	Chernetchina	35,13	50,05	Dnipro	female	14,02	LL	602	218	287	281	80	45	158
LLR_f_625	Izbickoe	36,73	50,20	Don	female	21,83	LLR	625	221	303	292	83	37	145
LLR_m_589	DobritzkiyYar	36,31	49,56	Don	male	21,43	LLR	589	216	290	277	77	37	152
LLR_f_658	DobritzkiyYar	36,31	49,56	Don	female	21,67	LLR	658	241	306	304	96	34	170
LLR_m_528	KreydyanaDacha	36,80	49,43	Don	male	21,62	LLR	528	196	257	246	66	31	127
LLR_f_557	KreydyanaDacha	36,80	49,43	Don	female	21,61	LLR	557	200	251	257	67	33	143
LLR_m_529	Verbunivs`kaDacha	36,89	49,42	Don	male	21,61	LLR	529	192	258	262	77	35	128
LLR_m_574	Verbunivs`kaDacha	36,89	49,42	Don	male	21,64	LLR	574	199	263	267	78	38	146
LLR_f_616	Verbunivs`kaDacha	36,89	49,42	Don	female	21,50	LLR	616	230	316	298	91	39	155
LLR_f_767	Zamulivka	36,46	50,08	Don	female	21,43	LLR	767	240	349	346	95	44	160
LLR_f_800	Zamulivka	36,46	50,08	Don	female	21,60	LLR	800	262	389	376	116	49	196
LLR_f_479	ChervoniyShahtar	37,03	49,18	Don	female	22,03	LLR	479	189	238	246	65	27	118
LR_m_659	Sharivka	35,47	50,04	Dnipro	male	14,94	LR	659	208	302	300	84	48	166
LR_f_691	Sharivka	35,47	50,04	Dnipro	female	14,91	LR	691	227	359	349	98	48	176
LR_m_668	Lipci	36,38	50,21	Don	male	14,86	LR	668	226	335	328	86	44	175
LR_f_791	Gaydary	36,33	49,62	Don	female	14,88	LR	791	299	381	394	116	47	233
LR_f_707	DobritzkiyYar	36,31	49,56	Don	female	14,95	LR	707	229	334	332	97	43	150
LR_m_714	DobritzkiyYar	36,31	49,56	Don	male	14,91	LR	714	244	356	341	93	53	181
LR_m_553	VelykaGomol`sha	36,27	49,57	Don	male	14,80	LR	553	210	262	280	85	28	144
LR_f_877	SuhaGomol`sha	36,34	49,54	Don	female	15,09	LR	877	338	376	423	139	47	227
LR_m_650	KreydyanaDacha	36,80	49,43	Don	male	14,79	LR	650	225	320	319	90	38	164
LR_f_543	Verbunivs`kaDacha	36,89	49,42	Don	female	14,91	LR	543	190	266	273	79	33	127
LR_m_662	Pechenizhsk`iyRibhoz	36,59	49,52	Don	male	14,72	LR	662	252	321	325	92	43	186
LR_m_561	Eschar	36,35	49,47	Don	male	14,91	LR	561	209	273	285	77	37	161
LR_f_641	Balakliya	36,48	49,27	Don	female	14,85	LR	641	268	317	323	93	41	173
LR_f_569	Gatishe	36,52	50,18	Don	female	14,91	LR	569	201	260	281	90	36	156
LRR_m_588	Gaydary	36,33	49,62	Don	male	22,97	LRR	588	206	288	289	91	35	137
LRR_m_653	Gaydary	36,33	49,62	Don	male	22,64	LRR	653	215	315	319	82	38	151
LRR_m_655	Gaydary	36,33	49,62	Don	male	22,98	LRR	655	221	328	345	92	45	159
LRR_f_677	Gaydary	36,33	49,62	Don	female	22,80	LRR	677	294	338	364	108	43	181
LRR_m_691	Gaydary	36,33	49,62	Don	male	22,81	LRR	691	226	330	334	92	40	167
LRR_f_742	Gaydary	36,33	49,62	Don	female	22,79	LRR	742	255	352	356	107	40	174
LRR_f_715	DobritzkiyYar	36,31	49,56	Don	female	22,60	LRR	715	220	353	344	103	41	155
LRR_f_504	SuhaGomol`sha	36,34	49,54	Don	female	22,79	LRR	504	203	231	248	63	31	117
LRR_m_564	KreydyanaDacha	36,80	49,43	Don	male	22,74	LRR	564	192	283	293	77	30	139
LRR_m_755	KreydyanaDacha	36,80	49,43	Don	male	22,73	LRR	755	268	411	372	106	42	189
LRR_f_618	Verbunivs`kaDacha	36,89	49,42	Don	female	22,81	LRR	618	212	288	302	94	32	145
LRR_f_689	Verbunivs`kaDacha	36,89	49,42	Don	female	22,85	LRR	689	248	316	341	104	37	179
LRR_m_721	Balakliya	36,48	49,27	Don	male	22,85	LRR	721	278	359	359	104	47	196
RR_m_706	Gorodnee	35,14	50,05	Dnipro	male	16,13	RR	706	266	326	362	97	37	187
RR_m_508	Gubarivka	35,35	50,16	Dnipro	male	16,27	RR	508	191	259	277	66	27	129
RR_f_701	Lipci	36,38	50,21	Don	female	16,00	RR	701	270	360	376	106	30	178
RR_f_825	Martova	36,96	49,93	Don	female	16,18	RR	825	315	423	443	124	49	240
RR_f_537	Pechenigy	36,99	49,89	Don	female	16,22	RR	537	189	259	273	72	28	119
RR_f_535	SuhaGomol`sha	36,34	49,54	Don	female	15,99	RR	535	200	265	281	78	32	145
RR_m_521	ChervonaGusarivka	36,86	49,41	Don	male	16,01	RR	521	186	243	267	65	28	124
RR_f_542	ChervonaGusarivka	36,86	49,41	Don	female	16,07	RR	542	193	262	282	71	27	129
RR_f_693	Vesele	37,19	49,40	Don	female	16,11	RR	693	247	341	362	104	32	174
RR_f_710	Petropillya	37,13	49,09	Don	female	16,01	RR	710	256	339	371	99	34	177
RR_m_686	Eschar	36,35	49,47	Don	male	16,03	RR	686	268	336	361	103	38	197
RR_m_792	Balakliya	36,48	49,27	Don	male	15,92	RR	792	262	340	357	93	32	172
RR_m_930	Zamulivka	36,46	50,08	Don	male	16,08	RR	930	265	462	461	138	31	202
RR_m_656	Liman	36,32	49,35	Don	male	16,20	RR	656	219	352	337	90	36	154

 

2(S).2. Змінні в таблиці PelophylaxExamples (на прикладі файлу Statistica)

Для роботи з даними недостатньо розмістити їх у файлі. Щоби зрозуміти дані та спланувати їх аналіз необхідно співставити їх зі специфікаціями змінних. Ми обговоримо їх на прикладі файлу даних, що зроблено у програмі Statistica. Загалом файл даних має виглядати приблизно так, як показано на рис. 2(S).2.1. Перш за все, слід звернути увагу на важливу відмінність файлів професійних статистичних програм від, припустимо, файлів Excel. В Excel ви можете розташувати свої дані на листі як завгодно. Рядки та стовпчики в Excel або Calc потрібні, перш за все, для зручної адресації кожної комірки. Під текстовим значенням може бути розташоване числове або, припустимо, логічне. В професійних програмах це неприйнятне. Коли програма буде проводити аналіз даних, вона має «розуміти», де які дані та як з ними поводитись. У типовому випадку кожний стовпчик даних має свій тип. Наприклад, в нашому файлі стовпчик Place містить текстові дані, а East — числові (географічні координати, причому, як ви можете побачити, з десятковими частками градусу).

Зверніть увагу: у типовому файлі даних Statistica рядки (Cases) відповідають різним об'єктам, що можуть бути охарактеризовані за різними ознаками, а стовпці (Variables) — окремим ознакам. Це — найпоширеніший тип побудови файлів з даними, і не лише у програмі Statistica.

Рис. 2(S).2.1. Так має виглядати файл PelophylaxExamples у форматі Statistica. Ми використаємо саме цей формат тому, що на його прикладі зручно показати кодування текстових даних. У даному випадку десятковим розділювачем є точка (це залежить від налаштувань Windows на комп'ютері, на якому працює Statistica)

Для того, щоб працювати з такою таблицею, як на рис. 2(S).2.1, треба її правильно організувати. Перш за все, слід задати змістовні заголовки стовпчиків. Як це робити, детальніше пояснено дещо далі, у пункті 2(S).4. За допомогою редактора заголовків стовпчиків (рис. 2(S).2.2) можна додати детальні пояснення, що за дані наведені у таблиці.

Рис. 2(S).2.2. Пояснення назв стовпчиків у файлі PelophylaxExamples     

Перший стовпець в цьому файлі містить позначення місця збору, другий і третій — географічні координати цієї точки, четвертий — позначення річки, до водозбірного басейну якої відноситься місце збору. У п'ятому стовпці наведено стать жаб, в шостому — маса ДНК, що припадає на кожну клітину (в пг), в сьомому — встановлений за масою ДНК генотип. Стовпці з восьмого по чотирнадцятий містять результати морфометрії (вказані з точністю до 0,1 мм).

Текстово-числові відповідності з допомогою редактора текстових міток (робота з яким також пояснюється далі у пункті 2(S).4; див. рис. 2(S).4.5 - 2(S).4.8) задані для стовпців 1, 4, 5 і 7; вони показані на рис. 2(S).2.3 - 2(S).2.6. Витрачати час на кодування місць збору, скоріше за все — зайве заняття, а ось перекодувати позначення водозбірних басейнів, статі та генотипу, усе ж таки, варто: це буде потрібним для подальшої роботи з файлом.

Рис. 2(S).2.3. Кодування місць збору в файлі PelophylaxExamples.sta

Оскільки розселення жаб відбувається в основному по водотоках, межа між басейнами Дніпра і Дона, що проходить по території дослідження, є досить істотною з точки зору поширення різних форм жаб (рис. 2(S).2.4).

Рис. 2(S).2.4. Коди змінної Basin в файлі PelophylaxExamples

Оскільки в даному файлі наведено дані виключно про статевозрілих жаб, для всіх них можна визначити стать (рис. 2(S).2.5). У деяких випадках доводиться виділяти ювенільних особин (молодь, стать яких не може бути визначеною) і субадультусов (напівдорослих особин).

Рис. 2(S).2.5. Коди змінної Sex в файлі PelophylaxExamples

Змінна «генотип» (рис. 2(S).2.6) розподіляє жаб на 5 досліджуваних форм, кожна з яких представлена самицями і самцями. Форми LL і RR є «хорошими» видами, а форми LLR, LR і LRR є міжвидовими гібридами, які, як ми казали, мають ім'я, подібне до видового. Щоб не вдаватися в складні термінологічні міркування про статус порівнюваних груп жаб, простіше назвати їх «формами», трактуючи це поняття як позначення будь-якої групи особин без прив'язки до їх таксономічного статусу.

Рис. 2(S).2.6. Коди змінної Genotip в файле PelophylaxExamples

 

2(S).3. Statistica: корисні посилання, початок роботи та організація файлу даних  

Отже, програма Statistica, який випускає фірма StatSoft, надає чудові можливості для вивчення біологічної статистики. Для знайомства з її можливостями можна рекомендувати електронний підручник, що створено виробником цієї програми. Серед ресурсів в Мережі, що допоможуть у роботі з цією програмою, особливо можна рекомендувати чудовий портал Статосфера.

Допомогу у засвоєнні можуть також надати наступні джерела:

Халафян А.А. Statistica 6. Статистический анализ данных. — М.: ООО «Бином-Пресс», 2007. — 512 с.

Statistica. Том I. Основные соглашения и статистики I. — © StatSoft, 1995. — 883 с. 

Statistica. Том II. Графика. — StatSoft, 1995. — 929 с.

Statistica Том III Статистики II. — StatSoft, 1995. — 783 с.

В даний час доступний ряд версій програми Statistica (на момент написання даного тексту останньою версією є 13-а). Ця програма поширюється комерційно і є достатньо дорогою; в даний час доступні піратські, «зламані» версії. Їх використання є порушенням букви закону, і рішення про використання такої версії є справою совісті людини, який його приймає. Останнім часом з'явилися версії Statictica з ліцензіями на використання в навчальних цілях. Їх існування виправдовує докладний опис використання програми Statictica, що міститься в даному посібнику. Важливо нагадати, що наш посібник можна розглядати як рекламу даної програми.

Зараз поширені як оригінальні, англомовні версії програми Statistica, так і її різні локалізації (переклади на російську мову). Слід запевнити, що непрофесійно переведеним російськомовними варіантами програми користуватися складніше, ніж оригінальним, навіть для людини, яка не знає англійської мови. В даний час існує 10-я версія програми Statistica, перекладена на російську мову російським представництвом виробника, фірми StatSoft. Втім, в цьому посібнику ми будемо орієнтуватися на використання англомовної версії Statistica.

При переході до 10-ї та наступних версій програми Statistica змінився їх інтерфейс: від меню, що розкривається, автори програми перейшли до «стрічок». Більша частина ілюстрацій у нашому посібнику стосується варіантів програми з класичним інтерфейсом. У більш нових версіях до нього легко перейти.

Коментарі по інсталяції (установки) програми тут наведені не будуть: будь-який інсталяційний пакет програми містить вказівки про те, як це слід робити. Слід звернути увагу на важливу обставину, що стосується зручності використання встановленої програми. Statistica може використовуватися не тільки для дослідження, але і в рішенні серйозних виробничих завдань (наприклад, для формалізованої обробки даних про клієнтів в банках). Для таких завдань корисною може бути здатність програми зібрати в єдиний комплекс результати різних способів аналізу якогось об'єкта. Тому Statistica здатна формувати «робочі зошити», Workbooks, що збирають в єдине ціле всі результати дій користувача.

При дослідженні біологічного матеріалу часто генеруються графіки і таблиці, що не зберігати не потрібно, адже робота біолога часто носить пошуковий характер. У такій ситуації простіше виводити результати роботи у вигляді окремих вікон (рис. 2(S).3.1).

Рис. 2(S).3.1. Щоб перемикнути програму Statistica на режим виведення результатів в окремих вікнах, слід пройти шляхом Tools / Options / Output Manager (Сервіс / Параметри / Диспетчер виведення) і поставити «галочку» у відповідній комірці

Відразу після інсталяції програма запропонує працювати з інструментом для пошуку даних (DataMiner) або налаштувати режим запуску. Найпростіше — закрити стартове вікно і вікно DataMiner і перейти до роботи з таблицями даних (рис. 2(S).3.2).

Рис. 2(S).3.2. Початок роботи з програмою Statistica. Для нашої роботи потрібно вікно з таблицею даних, інші вікна можна закрити

Як ми вже казали, таблиці даних в програмі Statistica організовані досить жорстким чином: вони складаються з рядків, яки мають назву спостереження (Cases) і стовпців, які названі змінними (Variables). Рядки і стовпці можна додавати (Add ...), переміщати (Move ...), копіювати (Copy ...) і видаляти (Delete ...), як це можна побачити на рис. 2(S).3.3.

Рис. 2(S).3.3. Для роботи зі змінними і спостереженнями служать відповідні пункти меню (в даному випадку виділено меню для управління наборами змінних Variables, "Vars")

Над заголовками стовпців знаходиться поле, в яке можна записати назву таблиці — заголовок таблиці (рис. 2(S).3.4).

Рис. 2(S).3.4. Вставити в заголовок таблиці якісь пояснення того, що вона з себе представляє, буває досить корисно

При редагуванні даних вони вводяться в комірки таблиці. Одноразове клацання мишею на комірці виділить її, подвійне (або натискання клавіші F2 при виділеній комірці) переведе в режим її редагування. Рамочка навколо виділеної комірки стане тонше, і всередині неї з'явиться курсор (рис. 2(S).3.5). Тепер в клітинку можна вводити дані.

Рис. 2(S).3.5. Комірка на малюнку зліва виділена (виділити можна одну або декілька комірок). Комірка справа знаходиться в режимі редагування, можна змінити її зміст (наприклад, додати в неї дані)

Натиснувши на ліву кнопку миші і провівши курсором над таблицею даних можна виділити блок — прямокутну область з комірок.

Дані в виділених комірках можна переміщати, а задані в сусідніх комірках арифметичній прогресії — продовжувати. При виконанні цих операцій слід звертати увагу на зміну форми курсору (рис. 2(S).3.6 - 2(S).3.9).

Рис. 2(S).3.6. Група комірок виділена; курсор знаходиться на інших комірках і має вигляд «пустотілого» плюса

Рис. 2(S).3.7. Курсор знаходиться на краю виділеного блоку; виконавши в цьому положенні подвійне клацання і «потягнувши» мишею, блок даних можна перемістити на потрібне місце

Рис. 2(S).3.8. Курсор знаходиться в правому нижньому кутку виділеного блоку; виконавши в цьому положенні подвійне клацання і «потягнувши» мишею, можна продовжити арифметичну прогресію, задану в блоці, на сусідні комірки

Якщо при «розтягуванні» арифметичній прогресії область, яка повинна бути заповнена створюваним рядом, вийде за межі таблиці, програма запитає, розширити таблицю до необхідного обсягу або обмежити прогресію наявними комірками.

Рис. 2(S).3.9. «Розтягування» арифметичній прогресії на кілька комірок

Нарешті, слід зазначити, що при утриманні клавішу Ctrl можна виділити кілька груп комірок, що не обов'язково формують прямокутний блок (рис. 2(S).3.10).

Рис. 2(S).3.10. Щоб виділити групу комірок таким чином, необхідно утримувати клавішу Ctrl

З виділеним блоком можна робити різноманітні дії, зокрема, видаляти комірки чи виробляти в них контекстну заміну (рис. 2(S).3.11).

Рис. 2(S).3.11. Щоб здійснити контекстну заміну, необхідно пройти шляхом Edit / Replace, натиснути Ctrl + H або натиснути на відповідну кнопку на панелі (на малюнку ця кнопка «натиснута», вона розташована недалеко від правого верхнього куту рисунку)

Контекстна заміна є ефективним методом для роботи з великими файлами даних, дозволяючи уникнути багаторазового повторення рутинних дій.

 

2(S).4. Робота з рядками та стовпцями в Statictica

Найперший (поза рахунком) стовпець таблиці містить імена спостережень. Подвійне клацання по певному імені включає режим його редагування (рис. 2(S).4.1).

Рис. 2(S).4.1. Редагування імен спостережень

Не менш важливий спосіб управління іменами полягає у використанні диспетчера імен спостережень (рис. 2(S).4.2). Забігаючи вперед, можна сказати, що в графічних результатах багатьох статистичних аналізів доцільно підписувати імена спостережень, що відповідають окремим об'єктам. Тому треба постаратися зробити так, щоб ці імена були досить короткими і досить виразними.

Рис. 2(S).4.2. Щоб викликати диспетчер імен спостережень, необхідно натиснути правою кнопкою миші на якомусь імені спостереження і пройти по шляху Case Name Management / Case Names Manager. За допомогою цього диспетчера можна перемістити в імена вміст якоїсь змінної, або навпаки, створити змінну, яка буде містити імена спостережень. Для того, щоб викликати список змінних, потрібно двічі клацнути мишею в віконці Variable

Крім іншого, за допомогою диспетчера імен спостережень можна змінювати ширину вікна, в якому розміщуються заголовки. Для зручності роботи з таблицею даних бажано налаштувати ширину стовпців так, щоб в них повністю містилися заголовки стовпців і введені в комірки значення, але при цьому вони не були занадто широкими. Це можна зробити вручну, переміщаючи кордон між стовпцями (між їх заголовками), а можна і виконати автоматично (рис. 2(S).4.3).

Рис. 2(S).4.3. Подвійне клацання мишею на межі заголовків стовпців призводить до автоматичної настройки їх ширини. У першому випадку змінитися ширина тільки одного стовпчика (по правому краю якого клацнули), а в другому – всіх виділених стовпців, тобто всієї таблиці

Основні інструменти для роботи з рядками і стовпцями таблиці даних знаходяться в пунктах меню, передбачених за замовчуванням, «Vars» і «Cases». Ті ж функції, які знаходяться в цих меню, доступні через опцію «Data» в основному меню програми.

У міру заповнення таблиці в програмі Statistica даними часто виникає необхідність в додаванні стовпців і рядків.

Рис. 2(S).4.4. При додаванні змінних програма Statistica за замовчуванням пропонує вставити їх перед тим стовпцем, в якому знаходиться виділена комірка

При додаванні стовпців можна вказати їх кількість, місце (після якого стовпця вони додаються, шаблон назви (за замовчуванням — NewVar) і деякі інші параметри, докладніше розглянуті пізніше. При переміщенні стовпців також можна вказати з якого стовпця починається переміщувана група, яким закінчується і в яке місце ця група стовпців повинна бути переміщена. Крім іншого, додати стовпці можна, клацнувши мишею на сірому тлі, що знаходиться праворуч від останнього стовпця з даними (спробуйте це зробити!).

Аналогічно відбувається додавання рядків.

У ряді випадків буває необхідно перебудувати таблицю даних, зробивши її рядки стовпцями, а стовпці — рядками (ця операція називається транспонуванням). Це робиться за допомогою команди Data / Transpose. У цієї команди є два варіанти — транспонувати виділений блок (він обов'язково повинен мати однакову кількість рядків і стовпців) та транспонувати весь файл (кількість стовпців і рядків в ньому може відрізнятися).

У таблиці даних програми Statistica над кожним стовпчиком знаходиться його заголовок. Заголовки пронумеровані порядковими номерами і за замовчуванням називаються Var 1, Var 2 тощо. Щоб змінити властивості стовпця, потрібно двічі клацнути на його заголовку (рис. 2(S).4.5).

Рис. 2(S).4.5. Двічі клацнувши на заголовку стовпця можна перейти в режим специфікації — редагування властивостей змінної. Тут можна задати її назву, тип даних, шрифт, кількість десяткових знаків, що будуть показані (для числового режиму), формулу для її перерахунку а також деякі інші властивості

Від однієї специфікації легко переходити до сусідніх, використовуючи кнопки зі стрілками, розташовані у верхній правій частині діалогового вікна (під кнопкою «Cancel»). Щоб побачити весь список змінних і редагувати будь-яку з них, слід вибрати режим Vars / All Specs... З вікна специфікацій однієї змінної до редактора можна перейти за допомогою кнопки All Specs...

В даному посібнику ми не будемо детально розглядати типи змінних, допустимі в програмі Statistica. За замовчуванням використовується подвійний тип змінних (Double), що дозволяє записувати в них як текстові, так і числові дані (про це буде докладніше розказано пізніше). Крім того, програма надає можливість для вибору формату даних. При вказівці числового формату стає активним вікно, в якому можна вказати, до якої кількості десяткових даних слід округляти дані, які будуть показані на екрані. Не потрібно боятися округляти дані: програма Statistica все одно зберігає і використовує в обчисленнях їх в їх повному обсязі, з високою точністю, але для зорового сприйняття даних простіше надавати їх в округленому вигляді.

Дані, введені в комірки таблиці даних, можуть мати як числовий, так і текстовий вигляд. У режимі, при якому десятковим роздільником є ​​кома, вираз «1,1» буде інтерпретовано як число (одна ціла і одна десята), а «1.1» — як текст.

Дані в програмі Statistica можуть мати різний тип. У подвійному типі даних (що дані мають за замовчуванням), усім текстовим значенням, що вводяться в певний стовпець, надається у відповідність певне число. Перейти з режиму відображення текстових даних в режим відображення числових можна, якщо поставити або зняти «галочку» напроти пункту Display Text Lables в меню View.

Рис. 2(S).4.6. У програмі Statistica можна переходити від текстового відображення даних до числового і навпаки: View / Display Text Lables. Роздивиться: нажата або отжата виділена кнопка! Ті ж режими можна перемикати за допомогою кнопки на панелі, яку показано червоним

Відповідність між текстовими та числовими значеннями задається в редакторі текстових міток (Text Lables ...), який для кожного конкретного стовпця можна викликати, пройшовши по шляху Vars / Text Lables ... або викликати з вікна специфікацій змінної, як це показано на малюнку.

Рис. 2(S).4.7. Подвійне клацання на заголовку першої змінної викликало вікно специфікацій змінної. У цьому вікні є кнопка для входу в редактор текстових міток для цієї змінної – Text Lables...

За замовчуванням нове значення, введене в певний стовпець, отримує числове значення 101, наступне — 102 і так далі. Ці відповідності можуть бути змінені; при цьому Statistica «перепитає», чи слід перекодувати наявні дані в нові кодування. 

Рис. 2(S).4.8. Редактор текстових міток дозволяє задати відповідності між текстовими та числовими даними для змінних типу Double. Зверніть увагу на кнопки зі стрілочками: з їх допомогою можна переходити в режим редагування текстових міток сусідніх змінних

Іноді в процесі набору даних у комірку потрапляють якісь невірні текстові фрагменти. Навіть якщо вони виявляються видалені з файлу даних, вони разом зі своїми чисельними відповідниками залишаються в редакторі текстових міток, накопичуючись там як небажане «сміття». Такі невикористовувані дані слід видаляти (виділити і натиснути кнопку «Delete Row»).

У процесі використання програми можна зіткнутися з проблемами неадекватного відображення кириличних шрифтів. Одним з універсальних порад є рекомендація використовувати латиницю (наприклад, всі назви і позначення писати англійською мовою). Якщо все-таки використовувати російську мову, можуть виникати проблеми (так звані кракозябри або козявушки) з її відображенням. Такі проблеми можна виправити, якщо підібрати шрифт, що правильно відображається.