Екологія: біологія взаємодії. VI-13. Військова небезпека

VI-13. Військова небезпека

Як бачимо, глобальне людство стоїть перед серйозним викликом, що загрожує самому його існуванню. Якби витрачені людьми зусилля були пропорційні цій небезпеці, зміна характеру відносин нашого виду з середовищем стала б головним завданням кожного уряду і кожної людини. Але, попри свою глобальність, людство розділене на частини, кожна з яких має насамперед свої вузькоегоїстичні інтереси. «Розвинені» країни (тут можна використати умовну назву «Глобальна Північ») прагнуть зберегти контроль над світовою економікою та своє лідерське положення у світі. Країни, що розвиваються, «Глобальний Південь», прагнуть змінити чинну геополітичну нерівність. Різноманітні терористичні угруповання готові жертвувати людськими життями для руйнування становища, що склалося. Внаслідок цього прямі витрати на військові цілі у світі суттєво перевищують витрати на охорону здоров'я та освіту. Непрямі витрати на оборону значно вищі. Військово-промислові комплекси розвинених країн є найпотужнішими економічними групами зі своїми політичними інтересами. Військові об'єкти становлять особливу небезпеку з огляду на катастрофи – як диверсійного походження, так і «випадкові», і екологічно зумовлені. Військова діяльність проходить під завісою таємності, що ускладнює контроль та створює умови для зловживань.

Ядерні вибухи (близько трьох тисяч) різко збільшили радіаційне забруднення середовища. Вибухи у верхніх шарах атмосфери, проведені СРСР у 60-ті роки, істотно змінили будову магнітосфери та радіаційних поясів Землі.

Розроблено та розробляються нові види екологічної зброї, зокрема технології, що викликають землетруси та виверження вулканів, тайфуни та інші катастрофічні зміни погоди, створення штучних озонових дірок над територією противника. Продовжується вдосконалення хімічної та бактеріологічної зброї, способів впливу на психіку.

Підготовка до війни завдає величезних збитків середовищу, але ведення бойових дій – ще небезпечніше. Змінюється характер жертв. У I світовій війні мирне населення становило серед жертв 5 %, в II — близько 50 %, зараз — до 95 %.

Вперше екологічну зброю масовано було застосовано США у В'єтнамі (1964–1975 рр.). У цій війні розпорошено близько 100 тис. тонн отрутохімікатів, що знищують рослинність. 325 га тропічних лісів (2% усієї території В'єтнаму) зрізано бульдозерами вагою 33 т. Ці бульдозери були дотепно названі «римськими плугами», на згадку про одне з перших застосувань екологічної зброї в історії. Захопивши Карфаген, Рим переорював поля переможеного супротивника, попередньо засипавши їх морською сіллю.

Відступаючи 1991 р. з Кувейту, Ірак зруйнував і запалив близько 700 нафтових свердловин. У фонтанах полум'я висотою понад 100 м в результаті згоряло близько 1 млн т нафти щодня. Пожежі були загашені лише за пів року. Величезні території виводяться з використання у зв'язку з мінуванням (міна-малютка коштує 3 долари США, а її знешкодження — 300–1000 доларів. У Кувейті Ірак розмістив щонайменше 7 млн мін). У 2022–2023 роках світовим лідером з кількості мін, встановлених на її території, Україна стала світовим лідером.

Специфіка воєнних дій така, що найчастіше в ході їх проведення знищуються ресурси, для заволодіння якими вони й починалися.

Створення ядерної, а потім термоядерної зброї стало одним з тріумфальних досягнень людського розуму, які загрожують самому існуванню людства. Твердження про те, що ядерна війна викличе «ядерну зиму», було висловлено у 1983 році та стало одним із важливих результатів комп'ютерного імітаційного моделювання клімату. Моделі, з якими в СРСР працював колектив за участю Микити Мойсеєва, і в США — група Карла Сагана, були побудовані за різними принципами. Проте в обох цих моделях ядерний конфлікт із виникненням пожеж у великих містах мав призводити до утворення у верхніх шарах атмосфери димового шару. Протягом короткого часу такий шар мав поширитись на всю планету. Порушення нормальної циркуляції атмосфери, згідно з цими моделями, мало призводити до того, що такий димовий шар повинен був зберігатися протягом декількох років. За цей час поверхню практично всієї планети мав скувати найсильніший мороз, що спричинив би руйнування всієї біосфери та загибель тієї частини людства, що пережила ядерну війну, від холоду та голоду.

Сценарій «ядерної зими» набув широкого розголосу і став однією з причин, що змінили ставлення людства до накопичення ядерних арсеналів. Припинення холодної війни та навіть розпад СРСР — події, пов'язані певним чином з результатами описаного моделювання.

Дотепер не досягнуто значного прогресу в моделюванні кліматичних наслідків ядерної війни. Ймовірно, «ядерна зима» можлива, але який конфлікт може її запустити, – незрозуміло й досі. Припущення М.М. Мойсеєва та К. Сагана, що вона може бути наслідком локального ядерного конфлікту на території великого міста, досі не спростоване та не підтверджене. Противники сценарію «ядерної зими» стверджують, що оскільки близько 3 000 вироблених людством ядерних вибухів не запустили описаний ефект, його можна не побоюватися. Це заперечення недостатньо обґрунтоване. За винятком американських бомбардувань Хіросіми та Нагасакі, ядерна зброя не застосовувалася (поки що не застосовувалася…) у бойових діях. Однак очевидно, що кліматичні зміни запускаються не сумою боєзарядів, підірваних у різний час і в різних точках планети, а окремим осередком конфлікту, в якому буде піднято в атмосферу кількість диму, що перевищує певний поріг. Викид диму і пилу в атмосферу пов'язаний при цьому не тільки з вибухами самих атомних бомб, а з ефектом «вогненного смерчу», що викликається ними.

Найстрашніші приклади вогненних смерчів, відомі людству, були пов'язані з бомбардуванням англійською та американською авіацією Гамбурга 27 липня 1943 року, а також Дрездена 13 та 14 лютого 1945 року. Пожежі від окремих будівель зливалися при цьому в єдині стовпи вогню. Стрімкий підйом гарячого повітря (дим при цих бомбардуваннях підіймався на 8–12 кілометрів!) викликав потужний приплив навколишнього повітря, що сприяло інтенсивному горінню. Очевидці описували, що потужний вітер підхоплював людей, що металися містом, і підіймав їх вгору, в полум'я. Перша атомна бомба, підірвана над Хіросимою 6 серпня 1945 року, викликала вогненний смерч, а друга, скинута через 3 дні на Нагасакі, не призвела до таких наслідків, хоч і була потужнішою. Це було пов'язано з тим, що Нагасакі розташована на сильно перетнутій місцевості та частина міста була затінена від ядерного спалаху.

На характер бойових дій великий вплив має науково-технічний прогрес. Так, гостра фаза російсько-української війни, що почалася з 2022 року, стала першою великою війною, де величезну роль грає мала безпілотна авіація. Крім іншого, широке використання дронів призвело до того, що війна точиться, буквально, у прямому етері. 31 жовтня 2023 року бойові дії були перенесені у космос. Ракета радянського зразка R17 була випущена з території Ємену по Ізраїлю; на висоті більше за 100 км над земною поверхнею вона була перехоплена ізраїльською протиракетою системи «Хец-2». На жаль, є усі підстави очікувати розвитку таких подій.