Людина

Екологія: біологія взаємодії. VI-18. Dies irae

Як завершення розділу, що присвячений екології людини (і курсу екології загалом) протягом багатьох років автори підручника пропонували студентам надати відповіді на запропоновані в цьому пункті питання, а потім обговорити ці відповіді. Єдиного правильного розв'язання описаної проблеми не існує, але його пошук та обговорення варіантів, що були запропоновані, може (має!) стати корисним досвідом як для студентів, так і для викладачів

Екологія: біологія взаємодії. VI-16. Сценарії майбутнього

Розглянемо два питання, які мають для нас принципове значення. Перше: чи можемо ми впливати на ймовірність різних сценаріїв розвитку людства та біосфери? Відповідь на нього — скоріше за все, так. В усякому разі, ми маємо широкий арсенал можливостей, що сприятимуть сценаріям виснаження (наприклад, розв'язування ядерної війни); слід припустити, що в нас є й засоби підштовхувати розвиток людства та біосфери в інший бік (скоріше за все, не такі ефектні, як війна). Друге питання: якщо ми можемо впливати на наше майбутнє, яким чином це слід робити? Якщо ми замислимося над цим питанням, ми зрозуміємо, що загальноприйнятих відповідей на нього не існує

 

Екологія: біологія взаємодії. VI-17. Екоконверсія

Для екоконверсії необхідно звільнитися від багатьох поширених міфів — явних і неявних установок нашої свідомості, що формують сприйняття дійсності та відносини з нею. Звичайно, ніхто не може запропонувати «правильний» список таких міфів, а тим більше набір тих положень, які мають прийти їм на зміну. Автори цього підручника пропонують читачам розглянути один із варіантів списку цих міфів — як основу для роздумів та обговорень. Комусь деякі з цих міфів видадуться азбучними істинами. Це може бути як наслідком помилки авторів, що внесли якусь істину у перелік міфів, від яких треба позбавлятися, так і несвободи сприйняття читача

Екологія: біологія взаємодії. VI-20. (доповнення) Принципи раціональної екологічної етики

Мораль (від лат. moralis — моральний) — сукупність культурно обумовлених норм, що визначають, які дії є суспільно схвалюваними, належними, правильними. Поняття «етика» (грецьк. ethos — звичай, характер) введено Арістотелем для характеристики властивостей людини, що визначають його чесноти. Принципи, що описують взаємодію окремих людей і людства загалом із біосферою, теж належать до сфери етики. Цю її частину можна назвати природоохоронною етикою.
Всі можливі підстави для охорони того чи іншого об'єкта можуть бути поділені на дві групи причин: пов'язані з користю (утилітарні) та пов'язані з моральними причинами, моральним боргом (етичні). Вираженням утилітарних причин є економічна вартість, дійсна чи потенційна; виразом етичних — етична цінність. Таким чином, способи вибору об'єктів для природоохоронної діяльності можна розділити на три групи: утилітарні (орієнтовані переважно на вартість у тій чи іншій її формі), натуроцентричні (орієнтовані переважно на етичну цінність) та комплексні (що враховують і те, й інше). Однією з форм утилітаризму є концепція раціонального використання природних ресурсів. Протилежністю утилітаризму є натуроцентризм, який ставить інтереси «дикої природи» вище за інтереси людини.
Яка етика виявиться придатною для ухвалення обґрунтованого вибору в умовах етичного конфлікту? Її ще потрібно розробляти. Деякі ідеї такої етики запропоновані та опубліковані авторами даного підручника під назвою раціональної природоохоронної етики

Екологія: біологія взаємодії. VI-21. (доповнення) Страх ГМ-продуктів (і кілька слів про демократію)

Однією з тем, що викликають значну увагу природоохоронних організацій та профанних екологів, є тема трансгенних або генетично модифікованих (ГМ) організмів, а також вироблених з них харчових продуктів.

То що ж, чи має людина право знати, що вона їсть? Звісно так. Але також має право на правильне розуміння цього знання. Але як враховувати різницю у ступені незалежності точок зору різних людей? Людина, яка володіє достатньою культурою, не стане нав'язувати свою думку в області, в якій вона не розбирається, але чи всі люди такі? Технології реклами, піару, агітації, пропаганди, громадських кампаній та інших форм промивання мізків, що стрімко вдосконалюються, лише зменшують частку думок, які можуть вважатися самостійними. З одного боку, питання, що слід вживати в їжу, є найдемократичнішим, що вимагає врахування думки всіх членів суспільства. З іншого боку, яка ціна думки людини, яка не знає, що таке генетично модифіковані організми, але заздалегідь вважає їх шкідливими?

Екологія: біологія взаємодії. VI-23. (доповнення) Механізми поведінки людини та інших тварин

Дивною особливістю моделі дійсності, створюваної розумом людини, є те, що ця модель включає в себе образ самої цієї людини (цей феномен називається рефлексією, самовіддзеркаленням). Людина ототожнює себе з образом «я», який сама й конструює. Слід зазначити, що адекватність цього образу в типовому випадку залишає бажати кращого. Розум у типовому випадку «не бачить» вроджених механізмів, які ним керують. Думка про те, що на поведінку людини впливають вроджені мотивації, викликає протест і звинувачення в необґрунтованому «біологізаторстві»...