7 квітня 2013. Колективний виїзд на нерест сірих ропух... холодно!

Два дні тому було тепло. Ми, мабуть, ще не бачили такого потужного нерестового казана сірих ропух, як позавчора. Вирушили на потужний виїзд зі студентами і юннатами, і потрапили на похолодання. Нерест призупинився...

Щоб сховатися від вітру, розмістилися біля дальнього кінця ставка, за столами з навісом


Цілий день було хмарно і холодно; утім, до середини дня терпіти холод стало якось легше...


Квіти мати-й-мачухи позакривалися, а інші первоцвіти цвітуть. Проліски утворюють просто-таки блакитні калюжі на землі...




А це — ряст...


А це — нетреба. Торішня...


Компанія була велика. У її складі - троє другокурсників, дві третьокурсниці, дві четвертокурсниці, двоє юннатів із зоопарку і навіть двоє дітей!


У місцях нересту групки рослин зв’язані шнурами жаб’ячої ікри (придивіться — вони видні як темні тіні). Жаб на місцях нересту мало. Утім, кілька груп, що нерестяться, ми знайшли. Біля лівого берега ставка, там де берег відносно крутий, жаби сидять на глибині і зрідка підпливають до берега.
Гостромордих жаб і часничниць не чути, їхніх кладок не видно

Рештки осілої жаби


Найменший учасник виїзду не втрачав доброго гумору. Найголовніше, чим він займався — грав паличками





Попри несприятливу погоду, помітили не так уже й мало жаб. Під кінець вирішили прогулятися нижче за ходом балки, туди, де колись намагалися зробити новий ставок


Це — замулені джерела, які колись розкопували, щоб вони живили нездійснений ставок


Колись тут стояла вода...


Торішній дурман



Під кінець подорожі


Утомився. Приліг на лавочку. Але вередувати не став, молодець!


Поїхавши зі ставка, ненадовго заїхали на біостанцію


Крізь гілки дерев видніється розлитий Донець