III. Pisces-08. Actinopterygii (III): Percomorpha від Anabantiformes до Tetraodontiformes
Анабасоподібні, камбалоподібні, іглицеподібні, скумбрієподібні, окунеподібні, скорпеноподібні, вудильникоподібні та інші ряди.
Ряд Anabantiformes — Анабасоподібні
Для представників ряду є характерною наявність надзябрового органу — пристосування для дихання повітрям. У типовому випадку він має вигляд лабіринту, що знаходиться під зябровою кришкою й утворений складками шкіри з багатим кровопостачанням. Цей орган допомагає лабіринтовим рибам жити в воді, позбавленій кисню. Вони захоплюють ротом бульбашки повітря, вміщують під зяброву кришку поряд з лабіринтом і проводять там газообмін. 3 родини, 19 родів, 120 видів.
Більшість представників родини Anabantidae — Ползунові живе в Азії. Типовий представник — анабас, Anabas testudineus, здатний виповзати з води й переповзати по суші. До родини Гурамієві (Osphronemidae) належать багато акваріумних риб, в тому числі — сіамська бійцівська рибка, Betta splendens.
Надзябровий орган є й у представників родини Channidae — Змієголови з двома родами та 37 видами. Це прісноводні хижаки Африки та Азії, що досягають довжини до 1,2 м. Звичайний змієголов (Channa argus), що походить з Далекого Сходу, широко розселився по Середній Азії. Цей хижак досягає довжини до 1 м, виносить пересихання водойм, здатний переповзати по суші.
Ряд Pleuronectiformes — Камбалоподібні
Дуже своєрідний ряд риб, представники якого в дорослому стані втрачають білатеральну симетрію у зв'язку з тим, що лежать на дні на боці. Обидва очі розташовуються на стороні тіла, яка розташована вгорі. 10 видів — прісноводні та ще кілька можуть заходити в прісну воду.
Ряд Syngnathiformes — Іглицеподібні
Ряд Scombriformes — Скумбрієподібні
Ряд Trachiniformes — Дракончикоподібні
Великий морський дракон, або морський дракончик (Trachinus draco) мешкає і в Чорному морі. Ця риба вважається найнебезпечнішою рибою Європи; відомі випадки загибелі людей, що наступили на морського дракончика, який сховався в піску. Укол шипів дракончика викликає сильний біль, який може стати причиною утоплення. Цю рибу з довжиною тіла до 40 см (зазвичай менше) легко відрізнити від інших, що її віддалено нагадують, за першим спинним плавцем чорного кольору.
Ряд Labriformes — Губанеподібні
Багато дрібних губани виконують роль чистильників, звільняючи крупніших риб від зовнішніх паразитів і відмерлих шматочків шкіри.
Родина Scaridae, Скарові, або Риби-папуги, об'єднує риб коралових рифів, у яких формується потужний "дзьоб", що може подрібнювати гілки коралів.
Ряд Perciformes — Окунеподібні
Два спинних плавця, колючки в спинному, анальному і черевному плавцях (в черевному — один колючий і п'ять м'яких променів), ктеноїдна луска. Грудні плавці розташовані на боці, черевні плавці розташовані під грудними.
До підряду нототенієвидні — Notothenioidei належить більшість видів прибережних риб в Антарктиці. Деякі види живуть при температурі води -1,9˚С (солона вода не замерзає при температурі нижче нуля). Деякі види втратили гемоглобін, міоглобін і еритроцити. Гази в холодній воді розчиняються краще, ніж в теплій, активність у таких риб знижена, а відмова від еритроцитів дозволяє зменшити витрати енергії на кровообіг.
До родини Mullidae — Барабулеві відноситься відома чорноморська риба, звичайна барабулька або султанка (Mullus barbatus). Ці риби дуже смачні; в Стародавньому Римі великі барабульки (а вони доростають до 33 см) коштували стільки ж, скільки шматок срібла рівної ваги. Їх виносили на столи для бенкету в спеціальних посудинах, роздавлювали їм голови спеціальними щипцями й спостерігали за тим, як риба, що вмирає, змінює кольори.
Ряд Scorpaeniformes — Скорпеноподібні
До скорпеноподібних належить родина Liparidae — Ліпарові, або Морські слимаки. Це малорухливі донні риби, яким є рекордсменами життя на глибині, адже вони зареєстровані у найглибших западинах.
Ряд Acanthuriformes — Хірургоподібні
Деякі з риб-хірургів, як і губани, виконують функції чистильників. Деякі з них мають на хвостовому стеблі гострі шипи (що нагадують скальпель хірурга), які можуть прилягати до тіла, а можуть і бути виставлені в сторони, перетворюючись на грізну зброю.
Ряд Lophiiformes — Вудильникоподібні
Група морських, переважно глибоководних риб з примітною зовнішністю. Перший промінь першого спинного плавця (якщо він є) розташовується на голові та перетворюється в особливий орган — ілліцій ( "вудку"), який служить для заманювання їжі в рот. Зябровий отвір маленький, нагадує трубку.
Морські клоуни (сем. Antennariidae) — характерні риби коралових рифів. Вони чудово маскуються завдяки своїй незвичайній зовнішності.
Незважаючи на свій несерйозний вид, морські клоуни є серйозними хижаками.
Для багатьох глибоководних вудильників характерний феномен карликових паразитичних самців. Зустріч партнерів на великій глибині малоймовірна. У таких видів самець прагне знайти самицю і причепитися до неї ротом. Через якийсь час самець приростати до самиці, велика частина його органів дегенерує, але зате його сім'яники під час нересту завжди можуть запліднити ікру самиці.
Європейський морський чорт (Lophius piscatorius) — вид вудильників, зустрічається в Чорному морі. Це досить велика (до 2 м.) риба, третина довжини якої становить голова. Над верхнім краєм рота розташовується невеликий ілліцій. Життєва форма, до якої належить ця риба, називається живим капканом. Морський чорт, що підманив здобич, різко розкриває рот, засмоктуючи туди великий обсяг води, і свою жертву разом з нею.
Ряд Tetraodontiformes — Скелезубоподібні
Багато володіють шлунком, здатним сильно розтягуватися; такі риби здатні заковтувати воду (або повітря) і надуватися до значних розмірів.
Як бачите, до цього ряду належить і родина Риби-місяці (Molidae), представник якого згадувався в лекції, присвяченій характеристиці кісткових. Риба-місяць (Mola mola) — риба вагою понад тонну, здатна за один нерест викидати до 300 мільйонів ікринок. Представники родини Ostraciidae — Кузовкові мають тіло, вміщене в кістковий панцир.
Бурий фугу (Takifugu rubripes) — риба, з якої готують знамените блюдо японської кухні. Тканини фугу містять тетродотоксин, що порушує роботу збудливих тканин. Любителі цього блюда (в разі його правильного приготування) отримують невелику дозу токсину і відчувають стан, який порівнюють з оргазмом; передозування токсину (наприклад, при неправильному приготуванні страви) призводить до паралічу дихальної мускулатури та смерті (здається, досить приємної).
